Визначними місцями Придніпров´я

Будинок Катеринославської Міської думи

 

У 1901 р. Катеринославська міська дума затвердила проєкт, і розпочалося зведення будинку думи за проєктом архітектора Д.С. Скоробогатова. Освячення відбулося 16 листопада 1903 р.
 
Збудовано з білої силікатної цегли з пілястрами на стінах і невеликими вежами червоного кольору у стилі віденського ренесансу, на яких було зображення синього з золотом герба міста. Фасадом будинок звернений на проспект. Головні сходи вели до вестибулів першого і другого поверхів, де розташували робочі кімнати, аванзал і зал для засідань. Вестибулі оздоблені ліпленням, в аванзалі на стінах висіли портрети імператорів, мармурові дошки з переліком імен почесних громадян міста, жертводавців на користь міста. Тут влаштовували міські та громадські свята, прийоми, а інколи – лекції та концерти.
 

Цокольний поверх займав міський громадський банк, що мав окремий вхід з вул. Заводської (пізніше Управська, тепер вул. Бродницьких), операційну залу та броньовану комору. На другому поверсі будинку містилися податкова присутність, бухгалтерія, адресний стіл, міська поліційна управа та інші установи. На третьому – кабінети міського голови, секретаря думи і управи, членів управи, канцелярія та думські зали – великий і малий (для приватних нарад). У великому залі були влаштовані хори для публіки і журналістів, яким Міським положенням було надано право вільного відвідування засідань міської думи. Поряд із залою – кімната для паління. В 1908 р. у будинку було встановлено три телефонні номери – у банку, у міського голови та в управі, в усіх відділах висіли настінні годинники.
 
У 1912 р. в отворі найбільшої центральної вежі був встановлений електричний годинник із циферблатом, який світився вночі.
 

Під час революції 1905–1907 рр. у будинку відбувалися щоденні надзвичайні засідання думи, будинок неодноразово обстрілювали страйкарі. З серпня 1917 по січень 1918 р. тут працювала так звана «соціалістична дума» на чолі з міським головою В.І. Осиповим. До складу думи увійшли відомі більшовики Г.І. Петровський і С.І. Гопнер.
 
У 1919–1921 рр. тут містився міськкомунгосп, комунальний банк. З середини 1930-х рр. і до 1983 р. у будинку містився міськвиконком і міська рада депутатів трудящих. Тут у різні роки працювали голови міської ради І.Т. Гаврилов, Мартинов, М.Є. Гавриленко, М.О. Щолоков, Є.В. Качаловський, В.Г. Бойко, І.О. Лях, О.В. Мігдєєв. З 1983 р. в будинку міститься Дніпропетровське Державне училище культури, нині – Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури.
 

 

Аудіоподкаст https://www.libr.dp.ua/?do=audiopodcasts&post=3

 

Джерела:

Двуреченська О. Самоврядування // На зламі епох: альманах / О. Двуреченська.– Дніпро : Арт-прес, 2020.– № VІІ: Самоврядування.– С. 1–40.

Яценко В.Я. Діяльність гласних-українців у Катеринославській міській думі восени-взимку 1917 р. / В.Я. Яценко // Проблеми політичної історії України: зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Дніпров. нац. ун-т ім. Олеся Гончара.– Дніпро: Грані, 2018.– Вип. 13.– С. 130–143.

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут