Олена Теліга. «Поетка вогненних меж» (продовження)
«Змагайся і шукай!»
1933 рік стає поворотним у житті самої Олени Теліги,
пов’язано це з написанням вірша «Подорожний». Вірніше не з самим написанням, а
з тим, що трапилося після цього.
Спочатку вірш планувалося видати в альманаху «Ми». Але
особиста зустріч Олени Теліги з провідним діячем націоналістичного руху Дмитром
Донцовим багато чого змінила. Вона захопилася його неординарною особистістю, це
була не любов, не ніжність, не пристрасть… «Але серце – збуджений орел!», душа
її знов воскресла і мчала «у осяйну путь».
Вона рве стосунки з варшавською групою літераторів, з
редакцією журналу «Ми» і закінчує свою довготривалу дружбу з Наталією
Лівицькою-Холодною, віддаючи свій вірш до «Вісника» Донцова. Колишні друзі не
цураються творчих і людських обрáз, дуже болісно сприймає це Олена, яка ніколи
не опускалася до подібних речей. В її вірші «Чорна площа» історія і емоції про
цей конфлікт.
Сірий натовп, похмурий натовп,
І не очі, а темна муть!
Хтось зігнувся – камінь підняти,
Хтось зірвався – мене штовхнуть.
Вона вважає причиною тої ненависті свою цілковиту
незалежність і стає складовою «вістниківської квадриги», до якої також входять
Євген Маланюк, Олег Ольжич, Леонід Мосендз.
Олена Теліга регулярно друкує у «Віснику» не лише поезії, а
й прозу та публіцистку. Майже кожен вірш вдаряє в патріотичну струну, кличе до
готовності боротись.
Чудові два сонети, об'єднані назвою «Напередодні»,
присвячені юному другові Олегові Штулю, в яких передбачила вона ті недалекі
дні, де вже відчувається «літаків непогамовний клекіт, і в руках скажений
скоростріл». І де читаємо такі рядки:
Не раз кажу: змагайся і шукай!
Вдивляйся в очі пристрастей і зречень!
Її слова знаходять відгук у серцях молодих, вони суголосні
їх настроям, і знов її думки та серце в огні.
У години відпочинку Олена була в центрі уваги будь якого
товариства. Її гостре слово, веселий сміх, приваблива зовнішність, елегантний
одяг, завжди модний капелюшок і в цілому – магнетизм неординарної особистості
притягували співрозмовників. Кожен, хто з нею зустрічався, не міг її забути.
Далі буде.
Джерела:
Олена Теліга [Текст] : співаник: пісні сучасних українських
гуртів та виконавців на вірші Олени Теліги з нотами й акордами та аудіодиск з
музичним альбомом / Громад. спілка «Творче патріот. об-ня «Муз. Батальйон» ;
авт. передм., літ. упоряд. О. П. Кротюк. – К. ; Кам'янське : Видавничий дім
«Андрій», 2020. – 47 с. : фот. эл. опт. диск (CD-ROM). – (Нескорений ПроRock).
Теліга О. Ів. Вибрані
твори [Текст] / О. І. Теліга ; упоряд. О. Зінкевич ; авт. передм. Р. Семків ;
авт. вступ. ст. Є. Сверстюк. – 2-ге вид. – К. : Смолоскип, 2008. – 534 с. :
портр.
***
Багряна А. Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену
Телігу, Вангу, Марію Приймаченко, Славу Стецько [Текст] : оповідання / А.
Багряна ; худож. Д. Марцін. – К. : Фірма Антологія, 2016. – 93 с. : іл. –
(Життя видатних дітей).
Донцов Д. Поетка вогненних меж. Олена Теліга [Текст] / Д.
Донцов. – Торонто : [б. и.], 1953. – 95 с.
Ільницький М. М. Західноукраїнська і емігрантська поезія
20–30-х років / М. М. Ільницький ; Т-во Знання України. – К. : Т-во Знання
України, 1992. – 48 с. – (Б-ка журн. Пам'ятки України : українське відродження:
історія і сучасність ; сер. 1. № 2) (Кобза. Сер. 6 ; № 3).
Миронець Н. Олена Теліга [Текст] / Н. Миронець. – К. :
Наталія Брехуненко, 2009. – 62 с. – (Великі українці) (Про Україну з гонором і
гумором).
Слабошпицький М. Ф. 25 українських поетів на вигнанні
[Текст] / М. Слабошпицький. – К. : Ярославів Вал : Журн. "Київ",
2012. – 716 с.
Чемерис В. Л. Амазонка [Текст] : повість / В. Л. Чемерис. –
Харків : ЛА Час читати, 2016. – 507 с.
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар