Що читають бібліотекарі

Ратнер, Александр. Тайны жизни Ники Турбиной («Я не хочу расти…») [Текст] / А. Ратнер; предисл. Д. Быкова. – М.: АСТ, 2018. – 640 с.: фот.

На льоту…

Я прожила шістсот сторінок цієї книги нальоту. За чотирнадцять годин. Пронизливо. І, коли закінчила, першою була думка: «Як легко зараз Ніці. З її душі знятий непомірний тягар. Вона абсолютно вільна ».

Ніка Турбіна (Торбина), яка прожила не свою долю, яку розбестили нереалізовані таланти  та  особисті нездійснені сценарії - матері та  бабусі. Вони так ламали  онуку та доньку «співтворчістю» і не тільки, що не дозволили її таланту-явищу випростатися і заявити про свою самість. А Ніка все життя мріяла «літати» (читаємо - бути абсолютно вільною). 

І полетіла ...

Відповіді на питання про авторство віршів Нікі, про її головну любов, про безсумнівний акторський талант, про найвищу ступінь довіри і розкритість добра. Про відсутність в її житті граней вседозволеності і  часом низинний  у своєї відвертості кураж. Кураж, що волаэ, драматичний, з єдиним посилом світу: «Любіть мене! Я тут, я  - є! ». Про це книга Олександра Григоровича Ратнера.

І про тих, хто зраджував, без всякого права на її  та  наше сьогоднішнє  помилування. І про байдужість часу до Поетів. Живих. І про відповідальність кожного за долю Дівчини-Птаха.

Насмілюся стверджувати, що це головна книга автора. Не тільки за обсягом багаторічної роботи і серцево - витратних зустрічей. А тому, що саме йому, а не величезній кількості розтиражованих часом імен, що знаходилися в колі цієї сім'ї, довелося поставити переконливу крапку в цій історії. Книга,  за великим рахунком, про долю трьох жінок Людмили Карпової, Майї Ніканоркіної  та  Нікі Торбиної. Автор ніби до-реалізував всіх трьох. Посмертно. Жереб нелегкий, але Ратнер гідно впорався.

Видання, зокрема, спирається на архіви, передані автору особисто Людмилою Карповою та Майєю Ніканоркіною. Робота з архівами складна неймовірно. Відчувається, що Олександр Григорович, не до кінця "піднявся" над матеріалом, він всередині цієї історії, Ніка "перебуває в ньому, як вода в колодязі». Що з одного боку, дозволяє отримати максимально правдиву, щільну  та  обпалюючу інформацію, а з іншого,  не дає Ратнеру можливості зробити більш однозначні  та  очевидні висновки. Хоча, передане їм  це право читачеві, не менше цінне.

Відзначу й передмову Дмитра Бикова, автентичну за художнім рівнем  цієї безперечній літературній події.

Рукописний варіант книги на 300 сторінок  більше, безліч цікавого матеріалу, за умовою видавництва, залишилася «за кадром». Сподіваюсь, тимчасово.

Цю історію, хочеться перечитувати. Тому що суть її, відображена в поетичних рядках і осколках часу, дає потужний відчуття швидкоплинності життя. Змушує звіряти вектори своїх дій, відносин, почуттів з невиліковним значимістю любові, добра і щирості. Тут і зараз.

Вдячна автору за те, що була однією з перших читачів цієї літературної сповіді. 

12 жовтня  о  13:00 у відділі читальних залів (вул. Ю.Савченка, 10)  відбудеться презентація нової книги Олександра Григоровича Ратнера «Тайны жизни Ники Турбиной ( «Я не хочу расти…»).  

головний бібліотекар 

сектору соціокультурних проектів і зовнішніх зв'язків Олена Ємельянова

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook  Twitter

Винахідники, віват!

Новатор за покликанням 

"У меня есть идея на миллиарды, и я лишь ищу инвестора, который в состоянии понять ее и оценить!"

Петро Піддубний

Петро Іванович Піддубний народився 20 липня 1954 році в селі Мануйлівка Маловисківського району Кіровоградської області.

Його мати Катерина Іванівна 1921 року народження - сільська вчителька, директор школи. Батько Іван Григорович Піддубний 1924 року народження, робітник на цукровому заводі в Малій Висці. 

Петро ріс у великій дружній родині.  Має двох братів і сестру. Старший брат, від маминого попереднього шлюбу, Віктор Іванович Романов 1941 року народження, на два роки молодший  - Валентин,  сестра Рая 1961 року народження. Їх діяльність не пов’язана із винахідництвом, а Петро Іванович завжди щось вигадував.

Юний новатор у  1969 році закінчив Мануйлівську восьмирічну школу і поступив в трирічне будівельне училище в Ростові - на Дону за фахом «монтажник залізобетонних конструкцій широкого профілю». Навчання завершив   у 1972 році. З 1972 по 1974 рік Петро Іванович проходив службу в лавах радянської армії. У 1975 році вступив у Ростові - на- Дону до інститу залізничого транспорту на енергетичний факультет  за фахом «електричні машини і апарати», який закінчив  у 1980 році.  У  1984 році одружився,  народилась донька Оксанка, яка  вийшла заміж у 2012 році і народила нашому новатору онучку Аріанку. У цьому році  онуці виповнилося шість років. Петро Іванович завжди  відчував підтримку своїх рідних, завжди сім’я його поруч.

Він має три патенти  України і над двома винаходами зараз працює. Винахідництво займає весь його час. А коли з’являється вільна хвилька надає перевагу спорту. Петро Іванович в чудовій спортивній формі. Дуже захоплює  його і  відпочинок на дачі із родиною.

Петро Іванович приймає активну участь у цікавих зустрічах, засіданнях клубів,  що проходять у патентно-технічному відділі. Про всі його нові розробки ми дізнаємось першими, під час презентацій   його патентів в  нашому відділі.

А створення нових розробок, інноваційних винаходів - це захоплення всього його  життя!

Тетяна Мищенко, завідуюча патентно-технічного відділу

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах:  Facebook  Twitter

Світ знань нових видань

Бойчукізм. Проект «великого стилю» / упоряд. В. Клименко = Boichukism. Projekt of the Grandiose art style». – К.: ДП «НК ММК «Мистецький арсенал»,  2018. – 256 с .: іл.: фото. - Текст: укр., англ.

В основі цього видання  -  матеріали,  зібрані під час підготовки виставки «Бойчукізм. Проект великого стилю»,  що відбулась у «Мистецькому арсеналі» у грудні 2017 - січні 2018 років. 

Бойчукізм. Мистецтво української самоідентичності.  Народжене після Першої Світової. З прикметами ідей та політичних віянь УНР.  Знакове явище в історії XX століття. 

Засновником його є Михайло Бойчук, а  послідовники  об'єднались у своєрідний середньовічний цех, де процес творення був спільним – від виготовлення фарб і пензликів до закінчених творів. Учні вірили у місію монументалізму, що мав втілити ідеальну модель нового життя в архітектурних об'єктах та  грандіозних фрескових розписах. Водночас, так званий  «великий стиль» був притаманний і представникам авангардних напрямів, у тому числі й  європейських. 

 Зі спадщини лишилося небагато, вцілілі лише окремі ескізи, або ж камерні роботи, тому видання має неабияку художню цінність для всіх поціновувачів історії мистецтв. За кожним збереженим екземпляром мужність  музейних працівників, які розуміли  художню та історичну вагу забороненого мистецтва. 

Видання має багато ілюстрацій та цікаві авторські дослідження із зазначеної теми, викладені українською та англійською мовами.  Значна частина мистецької спадщини публікується вперше. 

До фондів книга  потрапила  у дарунок  від ДП «Мистецький Арсенал». 

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook  Twitter

Замовити книги можна тут

Неймовірно, але правда

У 1896 році Рада Бібліотеки провела 7 засідань на яких було розглянуто близько 30 питань. Окрім обговорення питань вибору книг та періодичних видань для передплати, перевірки звітносей, складання та затвердження кошторису, майже на кожному з засідань розглядалось питання про приміщення Бібліотеки. Наприклад, 10 січня на засіданні Ради визначено почати пошук відповідного приватного приміщення для Бібліотеки, зважаючи на небезпечний її стан. До того ж, згідно з вимогою головного архітектора, частину другого залу бібліотеки було звільнено від книжок. 

Отчетъ Екатеринославской городской общественной библиотеки за 1896 год (седьмой год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав : Тип. Братства Св. Владимира, 1900. – 28 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=90 (дата звернення03.09.18). – Загл. с экрана.

 Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах:Facebook Twitter

Що читають бібліотекарі

Ігнатова, Ната. Миттєвості буття [Текст]: роман / Н. Ігнатова. – Донецьк: ПП «ЦСО», 2012. – 352 с.

Фонд нашої бібліотеки поповнився романом Нати Ігнатової «Миттєвості буття», який не залишив мене байдужою, хоча розрахований більше на молодь. Книга повернула мене у безтурботну юність, спонукала ще раз пригадати і перше кохання, і друзів, і перші кроки у  дорослий світ. 

Герої її нової книги різні. Їх можна любити, наслідувати, ними можна захоплюватися, їх можна критикувати – кожен з них зі своїми надіями, переконаннями та прагненнями. Але, повторюю,  залишатися байдужими до них – неможливо. Цих молодих людей поєднує особливе сприйняття світу через призму добра  та  справедливості. Адже недаремно друзі захоплено, а недруги здивовано вигукують при зустрічі з ними: «От диваки!» Але без них світ був би надто одноманітним, буденним. Мене дуже вразила любов Кіри до Павла. Доповнюють роман, як на мене,  і вірші Едуарда Асадова.

Я можу на тебе дуже чекати,

Довго і вірно,

І ночами можу не спати

Рік і два, і все життя, напевно,

Нехай папірці календаря

Облетять, мов листя в саду,

Тільки знати б, що все не дарма,

Що тобі це справді потрібно!

Цими віршами захоплюється дівчина в шістнадцять років. 

Книга висвітлює проблеми сучасної молоді: дружба, кохання, надії, перша інтимна близькість, сподівання, справжні почуття, відношення дорослих до проблем молоді. Авторка роману дуже влучно висловлює думку: «Життя кожному дає шанс. Головне – скористатися ним!. Уперед! До нових вершин, слави, успіху, багатства!»

Роман буде цікавим не тільки для молоді, але й для їхніх батьків. Він допоможе краще зрозуміти своїх дітей і любити їх такими, якими вони є. 

Тетяна Мищенко завідуюча патентно-технічним відділом 

 Більше про бібліотеку тут

 Ми в соціальних мережах: Facebook  Twitter

Замовити книги можна тут

Світ знань нових видань

Турунен, Арі. Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю [Текст]  / А. Турунен; пер. з фінськ. С.Цисаревої. – Львів.: Видавництво Анетти Антоненко; Київ.: Ніка-Центр, 2018. – 280 с .: іл.: фото.

Літо добігло кінця, але ж сезон подорожей, у тому числі й у часі,  не припиняється. Відомий фінський соціолог та письменник Арі Турунен пропонує захоплююче занурення сторінками історії дев'яти великих міст світу, починаючи від VII сторіччя до н.е. і закінчуючи сучасною добою. Арі вивчав питання світогляду та проблеми сприйняття у різних культурах, багато років працював науковим редактором для багатьох організацій та засобів масової інформації. У його доробку  9 книг, перекладених дванадцятьма мовами світу. 

Багдад, Флоренція, Амстердам, Сан-Франциско, Ісфахан, Ханчжоу, Паталіпутра, Мілет, Александрія – у ракурсі уваги дослідника. Що єднало ці міста, у чому принципові розбіжності ? Як  та завдяки чому,  співіснували різні етноси, думки, ідеї; що таке справжня толерантність?

Книга написана легко, ілюстрована, ніби то гортаєш сторінки цікавого роману від якого неможливо відірватися. 

Отже, звертайтесь до наших фондів, продовжуйте подорожі світом знань і здійснюйте нові відкриття.   

 Більше про бібліотеку тут

 Ми в соціальних мережах: Facebook  Twitter

 Замовити книги можна тут

Неймовірно, але правда

У січні 1896 року відбулися вибори посадових осіб Ради Бібліотеки – голови, кандидата до неї, казначея та секретаря. Серед вибраних опинились: голова Григорій Антонович Залюбовський, кандидат до неї В. С. Кисличний, казначей Л.К. Реймер, секретар І.Л. Чудновський.  З числа неодмінних членів Ради, по переведенню в інше місто, вибув ректор міської духовної семінарії о. Михайло Знаменський, на місце якого вступив новопризначений ректор архімандрит Іона. 

Отчетъ Екатеринославской городской общественной библиотеки за 1896 год (седьмой год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав : Тип. Братства Св. Владимира, 1900. – 28 с. – Текст. дан. – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=90 (дата звернення03.09.18). – Загл. с экрана.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах:  Facebook Twitter