Визначними місцями Придніпров'я

Вулиця Галини Мазепи

Дніпро – місто, яке постійно змінюється. Його вулиці – це не просто маршрути, а сторінки історії. І сьогодні ми прогуляємось однією з них – вулицею, названа ім’ям людини, чия творчість облетіла світ, але довгий час залишалася маловідомою на батьківщині.
Це – вулиця Галини Мазепи. Хто вона? І чому саме її ім’я сьогодні з’явилося на карті нашого міста?
Художниця зі світовим ім’ям Галина Мазепа, донька прем’єр-міністра уряду УНР Ісаака Мазепи, дитячі роки провела у Катеринославі – сучасному Дніпрі. Вона навчалася у видатних українських митців і свою творчість тісно пов’язувала з Україною, хоча й мешкала за її межами.
Галина Мазепа жила в Україні (1915–1923), Чехословаччині (1923–1944), Німеччині (1944–1948) та Венесуелі (1948–1995). Вивчала мистецтво в Миколи Погрібняка в Катеринославі (нині Дніпро), в Юрія Магалевського у Львові, в Українській Студії Пластичного Мистецтва, у Мистецько-Промисловій школі та Академії Мистецтв – усі у Празі. Брала участь у виставках Асоціації Незалежних Українських Мистців  у Львові в 1930-х роках, у виставках у Римі, Німеччині, Венесуелі, США та Канаді.
Здобула декілька престижних нагород – нагорода Міністра культури і Золота Медаль Президента Венесуели за керамічну ікону Святої Марії (1956) та нагорода ЮНЕСКО за ілюстрації дитячих книжок (1980).

Галина Мазепа завжди почувалась українкою й до останнього свого подиху творила для рідної культури. Любила малювати тушшю, гуашшю, олією, темперою, але майже не визнавала акварелі. Головною темою її творів залишалися рідні традиції, сюжети до яких черпала з народних пісень, переказів, казок, народного побуту, біблійних мотивів. Завжди мала свій неповторний стиль і не боялась експериментувати, вміло переплітала фантазію з дійсністю, а в її роботах ніби відчувався отой присмак знаменитої венесуельської кави, яка полонить гурманів незрівнянним ароматом, розмаїттям смакових відтінків і легких делікатних ноток… Вона створювала ілюстрації до дитячих книжок, працювала в анімації, зокрема у Венесуелі, де здобула міжнародне визнання. Але, як це часто буває, в Україні її ім’я довго залишалося в тіні.

31 січня 2024 року вулиця Софії Ковалевської офіційно перейменована на вулицю Галини Мазепи.

Фото https://zbruc.eu/node/62087 ;  https://esu.com.ua/article-60343

 Джерела:
Гординський С. Мистецтво Галини Мазепи / С. Гординський // Стоголосник. – 1995. –  №1/2. – 39–45: іл.
Чабан М. Школа ім. Куліша: [Про Галину Мазепу] / М. Чабан // Джерело. – 1995. – 13 січ.
Чабан, М. Рожеві півонії з вулиці Басейної: [Про кн. землячки Г. Мазепи «Спогади»] / М. Чабан // Зоря. – 1995. – 7 лют.
Певний Б. Голосіння за неповторним: [На виставці Галини Мазепи в Нью-Йорку] / Б. Певний // Сучасність. – 2001. – №1. – 140–142: іл.
Чабан М. Дитина всесвіту, вона лишилася українкою. 9 лютого виповнюється 100 років від дня народження видатної української художниці Галини Мазепи / Чабан М. // Зоря. – 2010. – № 14. – (9.02). – С. 4.
Вулиця художниці-емігрантки // Наше місто. – 2025. – № 51. – (18.12). – С. 3: фот.
 
Посилання на подкаст https://www.youtube.com/watch?v=l4hAM7r0hsU

  Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут