Сторінки

вівторок, 19 травня 2026 р.

Пунктир

Ілларіон Павлюк:  У всіх моїх книгах багато про мене» (продовження)

Фантастика і містика і обов'язково трилер з великою часткою екшену, навіть якщо йдеться про казку – це щодо жанрових сумішей його творінь.

З впливами коллег, за винятком, не зовсім погоджується. «Вплив – це те, що письменник не усвідомлює або може збагнути постфактум. Я ж цілком свідомо використав, скажімо, в романі "Білий попіл" відсилання до "Вія", мені було цікаво подивитися на цю історію з іншого боку. ...подати філософію в обгортці трилера – те, чого мені дуже хотілося". Переконаний, що на його літературну творчість більше впливає кіно, вважає що роман "Я бачу, вас цікавить пітьма" – перший "Твін Пікс". "Взагалі всі твори зазнають впливу інших. Якщо я пишу роман "Танець недоумка", то спираюся на фантастику, яка мені подобалась у дитинстві, скажімо, Гаррі Гаррісона. Але найбільше на мене вплинув Стівен Кінг. Я захоплююсь його вмінням створювати трилери з серйозним підтекстом. Мрію навчитися цьому. Адже такий підхід дуже ефективний у роботі з читачем: захопити, щоб було цікаво, і раптом розповісти щось важливе».

 Вважає, що всі без виключення книжки впливають на життя, якщо здатні викликати емоції. Саме така література вабила та захоплювала з дитинства, відкривала інші світи. «Мене завжди зачудовувало, як твір може змінювати плин часу, коли перед тобою за години читання минають місяці чи роки. В університеті я не любив літературу, бо треба було багато і швидко читати… Хоча тоді познайомився з творами, які спонукали мене багато думати над тим, що подобається читачеві, якою різною може бути література. Наприклад, "Гаргантюа та Пантагрюель" Франсуа Рабле. Потім я захопився книжками Курта Воннегута... Колись дуже вчасно мною була прочитана книжка Річарда Баха, вона складалася з двох творів: "Немає такого місця – "далеко" та "Чайка Джонатан Лівінґстон". Вони теж мене вразили – не так філософською глибиною, як атмосферою…»

 Автор до якого завжди вишукуються  величезні черги за автографами на «Книжковому Арсеналі» та на інших книжкових форумах в продовженні «Пунктиру».

 

«– Фахівці говорять, що ніша української фантастики ще не дуже наповнена. От ви плідно й долучитеся до цього.
– У мене не було жодної мети наповнювати жанр і шукати – де й чого малувато. "Танець недоумка" – це книга, яку я почав писати першою, 6 років над нею працював, переробляв кілька разів. У мене була ідея створити щось, що асоціюється з власним дитинством. Я надзвичайно любив читати книжки, ми з татом особливо любили фантастику, він відкрив мені багато авторів».

 «...хоч скільки б тобі говорили, що треба читати, але якщо тобі нецікаво – ти не будеш читати. А якщо тобі подруга каже: знаєш, я не спала всю ніч, бо мусила дочитати книгу, – то набагато більша вірогідність, що ти їй повіриш. Тому найперше – треба класно писати. Я стараюся. Звісно, видавництво також має класні способи просувати книги своїх авторів й у соціальних мережах, і завдяки зустрічам з читачами, інтерв’ю. Що більше людей дізнаються, то більше вирогіжності, що вони куплять книгу».

 «Це цілком нормально: знати, що інших твоя мрія не драйвить. Це ж не їх мрія, а твоя».

 «Книзі Еміля» герої часто говорять про долю, однак сам автор зізнався, що в неї не вірить: "Ця книжка написана для того, щоб люди вірили не в долю, а у власний вибір"».

 «У своїх документальних фільмах ми повторювали соціальні експерименти Соломона Аша і Стенлі Мілґрема й шукали протиотруту до маніпуляцій. Закономірність, яку ми помітили, – найбільше їм опираються люди, здатні засумніватися у власній правоті. Критичне мислення – це коли бажання дізнатися, як насправді, сильніше за бажання мати рацію».

 «Часто працюю в блокноті ручкою: малюю собі якісь схеми, приймаю рішення – що після чого трапиться… Часто починаю писати книгу з якогось епізоду. Але він ніколи не лишається першим, інколи його навіть немає у фінальній версії. "Пітьма" почалась із ланцюжка асоціацій, коли я побачив трейлер фільму. Якого – не має значення. Я почав уявляти місцину, де люди живуть одним і тим самим життям, яке їм не подобається. Все почалося з назви "Буськів сад". Вона виникла ще до того, як я зрозумів, що це за селище і про що книга».

 «– Чи має сучасний письменник відігравати активну роль у суспільному житті своєї країни?
– Мені здається, що це, по-перше, особистий вибір людини, а по-друге, просто не існує такої професії, яка би обмежувала когось у праві на висловлення думки чи громадянської позиції. Навпаки, людина, яка стає в силу діяльності лідером думок, має вплив на інших, повинна обов'язково думати про своє громадянське життя, публічну позицію і дбати, щоб її вплив, який з'явився завдяки таланту, творчості, не був деструктивним».
 

«– Чи можна, на вашу думку, якось вранці прокинутись – і стати письменником, чи для цього потрібні навчання, досвід?
– Так, можна мати хист від народження, інтуїтивно відчувати, наприклад, закони драматургії, не знаючи про їх існування. Можна вчитися. Це два різні шляхи, які не виключають один одного. Думаю, що талант не завадить будь-кому, хто вчиться. А талановитій людині не зайве інколи вчитися. Я це роблю постійно. На будь-якій роботі намагаюся якомога більшу кількість речей вивести з інтуїтивної сфери, з поняття "я так відчуваю" до компонентів, коли можна пояснити, як це працює».

 

 Далі буде.

Фото https://detector.media/production/article/113020/2016-02-23-illarion-pavlyuk-televyrobnyky-ne-mayut-vidpovidaty-rosiyskiy-propagandi/

 

Джерела:

 Павлюк І. Білий Попіл: [роман] / І. Павлюк; пер. з рос. М. Бриних. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. – 350 с.

 Павлюк І.Танець недоумка: роман / І. Павлюк; пер. з рос. Р. Мельників. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2025. – 680 с.

 Павлюк І. Я бачу, вас цікавить пітьма: роман / І. Павлюк. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2023. – 664 с.

 ***

https://i.nure.ua/.../1872-chitaemo-ukrajinske-illarion?fbclid=IwY2xjawRnvmJleHRuA2FlbQIxMABicmlkETF5ZlJnN1lFb2F4aDQ1MlJLc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHlKdUsVldebPuDE_7Z_jmYyMx-gLwTDM7le2_ySN2h2RiJWtVQ1myl5ibjWJ_aem_rQ-NehlUfT-kLOzP703vaQ

 https://officiel-online.com/lichnosti/intervju/illarion-pavlyuk/

 https://blogs.pravda.com.ua/authors/pogotova/616580cf39b9c/

https://www.village.com.ua/village/culture/culture-interview/368023-illarion-pavlyuk-pro-umovnist-uspihu-y-novu-laquo-avtobiografiyu-v-zhanri-fentezi-raquo-velike-interv-rsquo-yu

https://detector.media/infospace/article/218308/2023-10-19-illarion-pavlyuk-ofitsiyno-obiynyav-posadu-v-ministerstvi-oborony-ocholyv-upravlinnya-presy-ta-informatsii/

 https://www.youtube.com/watch?v=J1XKXoPcv7o

https://forbes.ua/lifestyle/naybilshe-ya-perezhivayu-shcho-lyudi-ochikuyut-na-drugu-pitmu-voseni-pismennik-illarion-pavlyuk-vidast-dramu-kniga-emilya-chogo-vid-nei-ochikuvati-intervyu-18082025-32042

https://forbes.ua/lifestyle/doslidnik-siroi-zoni-u-mirnomu-chasi-pismennik-u-voennomu-ofitser-zsu-illarion-pavlyuk-pro-svoe-zhittya-u-riznikh-rolyakh-10022024-19012

 https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3105872-illarion-pavluk-pismennik.html

 https://imi.org.ua/news/illarion-pavlyuk-ya-pishov-na-vijnu-u-den-narodzhennya-svogo-syna-i68316

 

Більше про бібліотеку тут 

       Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 


Немає коментарів:

Дописати коментар