Леруа Жіль. Пісня Алабами: роман / Ж. Леруа; пер. з фр. Л. Кононович. -
Харків: Ранок: Фабула, 2017. - 208 с.
Роман французького письменника Жіля Леруа «Пісня Алабами» – це біографія скандально відомої Зельди Фіцджеральд, дружини американського
письменника Френсіса Скотта Фіцджеральда. Історія ведеться від імені головної
героїні, дівчини із досить поважної сім’ї (її дід і батько обіймали важливі
пости в Монтгомері). Це твір художній, тому неможливо встановити, де тут
правда, а де – вигадка, він із переходами від реального до
уявного, з описами періодів безтурботного життя головної героїні та життя в
клініці.
Зельда прагне свободи і тому поспіхом виходить заміж за «продавця мила», майбутнього
відомого письменника Френсіса Скотта Фіцджеральда. Її непередбачуваність та
імпульсивний вибуховий характер і привабили молодого чоловіка. Разом вони вели
богемне життя, їх часто запрошували на різні вечірки де був алкоголь і
наркотики. Зельда своєю поведінкою шокувала оточення – могла скупатись оголеною
у фонтані, танцювати на столі, напитися до втрати здорового глузду. Своїми
витівками вони з чоловіком і здобули собі лихої слави.
А з іншого боку, Зельда це – творча й артистична натура, але її життя, як
трагічна пісня. Вона писала оповідання і друкувала їх у співавторстві з
чоловіком, згодом він викреслив її, залишивши тільки своє ім'я. До того ж,
образи деяких героїнь своїх романів він списав зі своєї дружини, також
використовував її записи з особистих щоденників.
Займалась вона й іншими видами творчості: писала картини вчилась танцювати,
але це не принесло їй слави. Зрештою, чоловік помістив її до божевільні, де до
неї застосовували різні методи лікування.
При всій своїй насиченості та яскравості, життя Зельди здається порожнім, без
мети та прагнень. Як жила, так і пропала в полум'ї. Зелдин стан, у який занурюється автор, нестабільний – це марево,
галюцинація з фазами просвітлення.
Твір мене зацікавив, але викликав неоднозначні враження, тому що він біографічний
і складається із окремих новел, де події, подані
як фраґментоване письмо, про які згадує головна героїня, розкидані у
часі та не мають послідовної хронології.
Тетяна Сподинець,
головна бібліотекарка відділу комплектування
Джерело: http://www.old.libr.dp.ua/catalog/BOOKN/BABFFD5F-F805-4642-A6C5-1988ABA60880
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар