17 вересня 2022 року виповнилося рівно 50 років з моменту урочистого відкриття пам'ятника Лазарю Глобі у центральному міському парку міста Дніпро. З 1992 року цей парк названий ім'ям свого засновника. Піввіковий ювілей пам'ятника – гарна нагода знову згадати про легендарного Лазаря Глобу, про сади, посаджені ним, про пам'ятники йому.
Минуло вже понад 200 років з моменту смерті Лазаря Глоби,
а суперечки про цю історичну особу не вщухають донині. Постать Лазаря Глоби,
без перебільшення, одна з найлегендарніших і найзагадковіших в історії нашого
міста та Придніпров'я. Навколо його імені ще у ХІХ столітті виник
ідеалізований образ «козака-садівника». Але досі основні факти його біографії
не піддаються підтвердженням історичними джерелами.
Чітко сказати, що в біографії Глоби правда, а що вигадка,
визначити достеменно неможливо. Це пов'язано з тим, що більшість документів
XVIII століття в нашому місті загинули під час війни, а ті нечисленні крихти,
що залишилися, не дають відповіді на поставлені питання. Низка документів, які
проливають світло на особистість Лазаря Глоби, виявлені нещодавно в архівах
Санкт-Петербурга і Москви та поступово вводяться в науковий обіг.
Історію походження Лазаря Глоби та його появи в нашому
краї ми знаємо лише на підставі документів самого Глоби. Це два його
донесення 1780-х років. Вони зберігалися в фондах катеринославського архіву й
були опубліковані відомим істориком Василем Бідновим у 1912 році на сторінках
«Летописи Екатеринославской ученой архивной комиссии».
Лазар Остапович Глоба називав себе уродженцем села
Ведмедівки біля Чигирина (нині Черкаської області). Він, за його ж даними,
з'явився на Запорозьких землях 1743 року. У тому році, як свідчив сам Глоба,
він прийшов у «пределы вольностей Запорожских», оселився біля
Монастирського острова і заснував тут «каменных четыре мельницы на пользу
общественную».
Однак, інший відомий козак Микита Корж, який прожив
пліч-о-пліч з Глобою не один рік, у своїй «Усній оповіді» подає дещо іншу
картину:
«Цей Глоба був неодружений і, перейшовши сюди на помешкання із Нових
Кодаків, де мав челядь – близько 15 кравців, займався також садівництвом, ми з
ним удвох по всій горі нашої ділянки садили дерева. І цей нині так званий
казенний сад, де будинок Потьомкіна, перше-наперше нами розведений був».
Отже, у спогадах Коржа Глоба є фактично підприємцем із
Нового Кодака з «челяддю», тобто найманими працівниками.
Яка з цих версій є вірною – підтвердити неможливо через
відсутність документів. Отже, вся історія появи Глоби на місці майбутнього
Катеринослава є суцільною історичною загадкою. Документи Лазаря Глоби
(атестати), опубліковані Василем Бідновим у 1912 році, говорять про його участь
у бойових діях російсько-турецької війни 1768–1774 років і підтверджують його
лояльність царському урядові в 1775 році, за що він міг отримати чин осавула.
Однак, досі незрозуміло, як Глоба-осавул міг займатися господарською діяльністю. Адже 18 вересня 1778 р. Глоба подав «прошение» губернатору Новоросійської губернії М. Язикову, де просив залишити за ним усі його володіння та відвести ще 12 дворів. До речі, губернатор Язиков підтвердив право володіння та залишив за Глобою його млини й сади!
(Далі буде)
Максим Кавун, кандидат історичних наук
Фото: Пам'ятник Лазарю Глобі
Джерело: https://gorod.dp.ua/news/209554
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар