Українське вікно до японської душі

Міядзава Кэндзі. Колір сонячного цитрину (завершення)

Заповіт Міядзава-сан складався з єдиного прохання до батька: роздрукувати тисячу копій його улюбленої Сутри Лотоса (кит. трад. 妙法蓮華經) та роздати друзям, щоб вони помолилися.

Писав він швидко, лишивши велику кількість дитячих оповідань: сумних, веселих і гумористичних, завжди повчальних. Окрім танка, у літературному спадку близько 400 поем, датованих 1922–1933 роками, написаних у вільному стилі (верлібр).

Після смерті Міядзава-сан в домі його було знайдено  безліч рукописів і чернеток незавершених творів. Хоча він вважав, що «вічно незавершене – завершено».

Завдяки допомозі друзів-літераторів на початку тридцятих років минулого сторіччя було видано тритомник творів Міядзава-сан. На сьогоднішній день повна збірка творів складає 18 томів віршів, оповідань і повістей.

Його називали романтиком-модерністом. Такамура Котаро (яп. 高村 光太郎) вважав, що Міядзава-сан зробив своє життя поезією. Так. Свідчення набагато вірніше всіх знавчих термінів. 

Багато його сюжетів пов`язані з містом, де він народився. У віршах і казках, наче на древніх манускриптах проявлялися неочікувані відчуття слова й образів. Вони розкриваються, немов квітки сакури під час цвітіння. Вони просякнуті метафорами, мозаїкою уяви, глибиною переживань, болем та іронією, природньо відбиті в світі навколишньому, у вільній манері викладення, в польоті думок. Наукові терміни, іншомовні слова, китайські граматичні конструкції, санскрит, інколи есперанто, розмовна мова; ритм інтонацій – все присутнє, все забарвлює його настрій та емоції, відбиті в небі, хмарах, снігу, горах. Він може розмовляти із совою, чує як у свою сопілку дме вітер, слідкує за наповненим бажаннями та пригодами  життям пташиної клітки. 

Паралелі, з яких я починала розповідь. Земне та небесне, проникнення в сутність Всесвіту. Все взаємопов`язане. Немає нічого окремого. Ти гортаєш сторінки і немов малюєш власну картину. Така собі живописна поезія настроїв і уяви під акомпанемент вражень від його улюблених Клода Дебюссі, Ріхарда Вагнера та Йоганна Штрауса. Плюс до цього Бодхісаттва Канон, Будда, боротьба демонів. Можливо тому видано так багато його творів з ілюстраціями, створено художніх і документальних фільмів за його п`єсами, знято телепрограм.

Його життя в суворому самозреченні поза матеріальними цінностями сублімує неймовірний космічний прорив таланту. Який підкорює з перших рядків казок і поезій вразливою беззахисністю й обпалюючою довірою до читача. Можливо тому вже багато років до його спадщини та імені прикута увага інших творців, які, вивчаючи Міядзава-сан, здатні розкрити власні здібності. 

Зараз він є одним із найбільш читаних і найулюбленіших авторів у сучасній Японії. На його батьківщині у Ханамакі відкрито музей. В експозиції – рукописи та особисті речі, що вціліли після американського бомбардування часів Другої світової. Виставки, присвячені його ювілейним датам, проводяться по всій 日本. 

Твори його неодноразово екранізувано в аніме OVA. В декількох він виступає одним із головних героїв. До 100-ї річниці було випущено біографічний анімаційний фільм Сьодзі Каваморі «Іхатовська фантазія: Весна Кендзі» (— イーハトーブ幻想 Kenjiの春; американська назва «Spring and Chaos»). Героїв, як і в творі «Ніч на галактичній залізниці», було зображено в вигляді котів. На початку двохтисячних Міядзава Кендзі стає одним із героїв аніме «Літературні генії – Безхатні пси».

Японці вважають, що він був одним із небагатьох поетів, які досягли просвітлення за життя. Поштовхом для цього у вісімнадцять, безумовно стала Сутра Лотоса (кит. трад. 妙法蓮華經), яка глибоко торкнулася його серця та назавжди зачарувала. 

Мешканці префектури Івата за його старання допомогти бідним селянам досі шанують Міядзава-сан, як Кендзі-бодхісатву.

Його твори впевнено крокують з країни до країни, прориваючись, як хмари в його танку. Приносять очікуваний ранок і забарвлюють небо у колір сонячного цитрину.

Його твори не знають ніяких меж.

Олена Ємельянова, 

завідувачка сектору соціокультурних проєктів і зовнішніх зв`язків

Фото: https://shinjyo3.exblog.jp/5734305/

Джерела:

Асадчих О. Тематика поетичної антології «Хяку-нін-іс-сю»: по одному віршу ста поетів // Вісник Київського Національного ун-ту ім. Т.Г. Шевченка. Східні мови та література. – 2011. – № 17. – С. 46–49.

Костирко М. Вивчення японської поезії // Всесвітня література в сучасній школі. – 2016. – № 3. – С. 12–13.

Меншій А. Проблема самотності в японській літературі: (На матеріалі творчості Харукі Муракамі) // Зарубіжна література в школах України. – 2006. – №7/8. – С. 27–29.

Миядзава, Кэндзи. Звезда козодоя / Кэндзи Миядзава. – СПб. Гиперион, 2009. – 374 с.

Набитович І. Українське вікно в японську літературу // Слово і час. – 2011. – 4. – С. 120–122.

Позія і проза життя Ісікава Такубоку // Зарубіжна література. – 2008. – № 11. – С. 1–12.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%8F%D0%B4%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B7%D1%96

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут