Жорж Сіменон. Фріда та «перлина біля моря»
(завершення)
Сіменон припинив писати романи, але окрім автобіографій звернувся до публіцистики. «Коли я припинив писати романи, …вирішив дати інтерв'ю одному журналісту в Лозанні, – згадував він в одній зі своїх автобіографій. – …я оголосив, що мені виповнюється 70 років. Стаття цього журналіста була перекладена в усьому світі. Посипалися телеграми, листи, нескінченно тріщав телефон. До мене попрямували бригади телевізійників. Я був у відчаї. Тоді я заявив журналісту, що це моє останнє інтерв'ю і що я стаю публіцистом. Так я став вільною людиною, таким як всі».
Слід зазначити, що публіцистика захоплювала Сіменона й раніше. У 20–40-х роках він багато подорожував, об'їздив Францію, Бельгію, Голландію, Норвегію, Італію, Польщу, Латвію, Туреччину, був в Одесі, Батумі, побував у Африці. До 100-річчя від дня народження письменника в Лозанні було виявлено 3000 фотографій, знятих ним самим під час цих подорожей. Частина з них опублікована в книзі бельгійського дослідника Фреді Бонмарьяжа «Сіменон. Письменник, фотограф» (Брюссель, 2006).
В Одесі він побував двічі, в 1933-му і 1965-му роках. Перший раз із дружиною Тіжі, вдруге – з дітьми й онуками. «У мене про це місто прекрасні спогади. Найбільше вразили вулиці, засаджені деревами в цвіту, і в передмістях міста маленькі будиночки, дуже веселі і різнокольорові», – згадував він в одному з листів зі Швейцарії до Одеського літературного музею від 26 вересня 1978 року.
Двадцять три статті про Одесу були вперше опубліковані в ряді номерів французького тижневика «День» у 1934-му. Враження про сталінський режим в країні лягли в основу книги «Люди в будинку навпроти» (Париж, 1934 р.).
З Одеським Державним літературним музеєм Сіменон встановив зв'язок, який не припинявся до кінця його життя. Він писав до музею листи, надіслав кілька своїх книг і люльку, подібну до тієї, що вважає за краще курити сам комісар Меґре. У листах йшлося: «з радістю знову приїхав би до квітучої Одеси. Але, на жаль, лікарі забороняють подорожувати».
В іншому листі до Літературного музею Сименон повідомляє, що на сторінках автобіографічного роману «Педигри» («Мій родовід») розповідає про одеситку, революціонерку Фріду Ставітську, яка проживала в сімейному пансіоні його матері.
На початку XX-го сторіччя у Льєжі навчалось чимало іноземців поляків і росіян. «Я бачив, як вони жили, вечори за розмовами… Завдяки їм я прочитав Пушкіна, Достоєвського, Гоголя, Чехова, їм я зобов'язаний формуванням моїх поглядів (Литературная газета.– 1960.– 9 січня). Серед них була і Фріда, майбутня героїня його твору, якою особливо цікавилася бельгійська поліція. За нею та іншими було встановлено негласний нагляд. Він цікавився її долею й пізніше, згадував протягом всього життя. «Я ніколи не думав, що на світі є такі жінки», – писав він.
Отже, не лише Мегре бентежив творчу душу всесвітньо відомого письменника.
І ще одна родзинка його творів. В кожному романі побачимо кулінарний рецепт найсмачнішого блюда від мадам Мегре. Пізніше була видана кулінарна книга Р. Куртіна «Рецепти мадам Мегре» (Madame Maigret’s Recipes Robert J. Courtine), в якій були зібрані всі смачні шедеври, згадані в романах Сіменона.
Помер Жорж Сіменон, на початку осені у Лозанні в 1989-му, на 87-му році життя, залишивши великий спадок дітям і дружинам.
Джерела:
Мастера детектива [Текст] : сб.: пер. с англ. и фр. / сост. Н. Бунин. – Самара : Фирма Шарк, 1992. – 316 с. : ил.
Соната дьявола [Текст] : малая французская проза XVIII–XX веков / пер. А. Андрес. – Л. : Лениздат, 1991. – 414 с.
Бреннер, Жак. Моя история современной французской литературы [Текст] / Ж. Бреннер. – М. : Высшая школа, 1994. – 352 с.
Шрайбер, Элеонора Лазаревна. Жорж Сименон [Текст] : жизнь и творчество / Э. Л. Шрайбер. – 2-е изд., доп. – Л. : Издательство ленинградского университета, 1983. – 835 с.
Сименон, Жорж. Избранные произведения [Текст] / Ж. Сименон. – М. : СП КВАДРАТ, 1992. – 437 с.
http://odessa-memory.info/index.php?id=453
Фото:http://odessa-memory.info/index.php?id=453
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар