Пунктири історії

Луї Армстронг. Виняток і доленосні люди

(продовження)

Саме в ті роки в житті Армстронга знову зявилася доленосна людина. Слід зазначити, що більшість перших джазменів зовсім не були неграми, і Армстронг представляв швидше виняток, ніж правило. Вони не вважали себе скривдженими долею. Ніхто з них не почувався невизнаним генієм. Це були шановні громадяни, які чесною працею заробляли свій хліб. До цієї категорії музикантів належав і Джо Олівер.
У роки, коли  Армстронг практикувався в новоорлеанських хонкі-тонк, Джо став для нього справжнім опікуном і вчителем. Грубий, підозрілий, він не дуже підходив на цю роль взагалі та для будь-кого, тим більше для потенційного конкурента. Але Армстронгу Олівер насправді допоміг, дав пристойний інструмент, вчив правильної техніки гри, влаштовував у добрі оркестри і зрештою привіз до Чикаґо, відкриваючи світ.
Крім Армстронга, Олівер ніколи і ніким у своєму житті не опікувався. Навпаки, мав дуже натягнуті стосунки з багатьма музикантами, які, не в змозі виносити його постійні причіпки, часто йшли з його ансамблю.
«Луї завжди тягнуло до сильних, впливових людей, багатьом з них він вручав власну долю, хоча далеко не кожен виявлявся гідним його довіри. Серед них траплялися жорсткі люди з досить темним минулим, трохи кращим за шахраїв. Не всі вони добре ставилися до Армстронга, дехто поводився з ним досить безцеремонно, але кожен знав, як йому допомогти зробити блискучу кар'єру.
Луї завжди чудово розумів, що без підтримки когось впливового, бажано білого, музикантові-негру важко розраховувати на успіх, яким би талантом він не володів. Крім цього, йому вкрай важливо було відчути, що він небайдужий їм як людина. Будь-який жест уваги чи то дарування корнета, чи допомога в отриманні контракту на запис платівки, надавав Армстронгу впевненості. Все життя він відчував емоційну потребу в цьому».
На довершення всього, нагадаємо, що Армстронг вирізнявся страшеною сором'язливістю. «Луї був настільки скромний, – розповідав американський джазовий саксофоніст, кларнетист і композитор Сідні Беше, – що під час традиційних джем-сейшен насилу вдавалося умовити його встати і зіграти».
Ще в ранній юності, вийшовши з притулку, Луї потрапив під крило музиканта Бенні Вільямса на прізвисько Блек Бенні. Вільямс вважався найкращим ударником і водночас найбільшим скандалістом «чорного гетто». «Це була не людина, а сам диявол». Кажуть, що якось Бенні привів Луї в парк Лінкольна і, ні слова не кажучи, посадив в оркестр. Ніхто з музикантів заперечити не наважився. До того ж Армстронг отримав чимале визнання від публіки. Але можливості Бенні в просуванні Луї були обмежені, а в 1917 його вже не було.
«Висхідною зіркою Нового Орлеану став саме Джо Олівер, який претендував на роль кращого корнетиста. Згодом він почав самостійно ангажувати оркестри, виступаючи як їхній керівник, став впливовою фігурою маленького замкненого світу новоорлеанського джазу, користуючись високою репутацією навіть у білих, принаймні у тих, хто цікавився «гарячою» музикою».
Скрізь, де з'являвся Олівер, за ним, як тінь, слідував Луї. Він, як і раніше, розвозив на візку вугілля, і одна з переваг цієї роботи полягала в тому, що йому дозволялося з'являтися в Сторівіллі, а значить, прокрастися і в район «червоних ліхтарів», щоб послухати гру Олівера. Під час парадів Луї завжди йшов за своїм кумиром, несучи його валізку. Це була велика честь для музиканта-початківця. Іноді він виконував доручення дружини Олівера, за що Джо милостиво давав йому уроки. Поступово Армстронг став підручним Олівера, а згодом той почав саджати його на своє місце в оркестрі, а потім, коли виявлялося, що заангажований у двох місцях відразу, замінювати себе саме Луї.
Справедливості заради варто відзначити, що в ці роки Армстронг ще не був готовий до виходу на велику сцену. Проте від'їзд з міста багатьох добрих музикантів, створив додаткові можливості для його кар'єри. Армстронгу стало набагато легше знайти роботу, частіше вдавалося отримати ангажемент. У парі з молодим ударником Джо Ліндсі він створив невеликий ансамбль, який мав певний успіх. Армстронг виступав не більше двох-трьох разів на тиждень, але це дозволяло йому вважати себе професійним затребуваним музикантом. Це було справжнім досягненням, тим більше, що з дня його виходу з притулку минуло лише близько трьох років.

Олена Ємельянова

 
Далі буде.
 
Фото https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304
 
Джерела:
В мире музыки: кн. для чтения на англ. яз. Учеб. пособие для музык. вузов и вузов искусств / Сост Е.П. Прошкина.– М.: Высшая школа, 1991.– 141 с.
Великие люди джаза / под ред. К. Мошкова.– СПб.; м.; Краснодар: Лань – Планета музыки, 2009.– 736 с.– (Мир культуры, истории, философии).
Коллиер Д.Л. Становление джаза: популярный исторический очерк / Дж. Л. Коллиер; пер. с англ.; предисл. и общ. ред. А. Медведева.– М.: Радуга, 1984.– 389 с.
Коллиер Д.Л. Луи Армстронг. Американский гений. Пер. с англ. / [Предисл. А.В. Медведева].– М.: Радуга, 1987.– 421, [1] с.: ил.
Tanner Paul O.W. et al. Jazz: монография / Tanner Paul O.W., Megill David W., Gerow Maurice.– 7th ed.– USA: WCB, 1992.
Tanner Paul O. W. Jazz: сборник научных трудов / Paul Tanner.–  9 th. ed.– Boston: McGraw-Hill Colledge, 2001.– 388 p. + 1 CD-ROM.
Пономарев В.М. На обратной стороне звука / В.М. Пономарев.– М.: Аграф, 2003.– 252 с., [16] л. ил.– (Волшебная флейта. Исповедь звезды).
Цалер И.В. Великие джазовые музыканты. 100 историй о музыке, покорившей мир: сборник биографической информации / И.В. Цалер.– М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2011.– 479 с.
***
https://books.google.com.ua/books?id=7iznCwAAQBAJ&pg=PR9&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false
https://archive.org/details/satchmomylifeinn001956mbp/page/n17/mode/2up
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.thoughtco.com/louis-armstrong-1779822
https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50
https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304
https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong
https://www.mediastorehouse.co.uk/mary-evans-prints-online/new-images-july-2023/louis-armstrong-daniel-1901-1971-nicknamed-32220872.html
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.npr.org/2007/08/08/12484983/louis-armstrong-the-man-and-his-music-part-2
https://www.louisarmstronghouse.org/biography/
https://64parishes.org/entry/louis-armstrong-adaptation
https://www.world.gazetesanat.com/biography-of-louis-armstrong/
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

Винахідники, віват!

Аграрний винахід Олексія Деркача

 

Дніпропетровщина багата на талановитих учених, які працюють у різних сферах народного господарства. Один із них – викладач Дніпровського державного аграрно-економічного університету Олексій Дмитрович Деркач. Разом із командою науковців він розробив винахід, який дає можливість українським аграріям підвищувати урожайність і отримувати мільйонні прибутки.
У команді Олексія Деркача працювали доктор технічних наук Олег Станіславович Кабат, кандидат технічних наук Дмитро Олександрович Макаренко та аспірант кафедри Євген Сергійович Муранов. У кожного була своя функція, своя сфера наукових досліджень. Дослідження проводились у лабораторії на території агроуніверситету. Секрет винаходу – застосування полімерного композиту. Детальніше про аграрний винахід Олексій Дмитрович розповів: «Восени 2013 року до нас звернулася одна з вітчизняних компаній-виробників посівної техніки, яку цікавило, чи можемо ми вирішити питання збільшення періодичності обслуговування сівалки. Вони створили надвелику конструкцію, яку потрібно було обслуговувати кожні 48 годин, зупиняючи посівну кампанію на 4–4,5 години. За цей час сівалка могла б засіяти 20–24 га і більше. Часто механізатори не проводили обслуговування, щоб не зупиняти сівбу, бо їм платять за кожен посіяний гектар. Це призводило до погіршення якості сівби – одна проблема породжувала іншу». Спеціалісти підприємства спитали науковців, чи можна розв’язати цю проблему. Застосували полімерні композитні матеріали, якими займається лабораторія, що функціонує при кафедрі. І тоді у Олексія Деркача виникла ідея замінити металеві деталі на композитні. Представники підприємства привезли до лабораторії проблемну деталь. Це були шарніри механізму копіювання поверхні ґрунту. Науковці взялися за розрахунки, бо ніхто з конструкторів не знав, за яких умов працюватимуть ті шарніри. Тобто, робили машини, застосовуючи власний досвід і досвід підприємств-конкурентів. Визначивши умови роботи, розробники перейшли до удосконалення відомих полімерних композитів. Вирішили, що найкраще тут працюватимуть матеріали, які мають назву – вуглепластики. Однак дещо змінили технологію виготовлення деталей. Навесні 2014 року встановили їх на посівну машину для випробування. Почалися посівні роботи. Пройшовши перші 1932 гектари, розібрали кілька вузлів, а вони – як нові! Деталі не потребували подальшого ремонту!
Машина з полімерними деталями вигідна не лише з технічного боку, а й з економічного також. Адже зерно сіється рівно, сходить і дозріває одночасно. Агроном підприємства, об’їхавши поля, на яких працювала експериментальна сівалка, сказав розробникам: «Зверніть увагу на сходи посівів. Вони рівномірніші, ніж після звичайної сівалки!». Користь винаходу не стільки технічна, скільки агрономічна: застосовуючи посівні машини, модернізовані вуглепластиковими деталями, можна підвищити урожайність. Слід зазначити, що тут відбувається не просто заміна металевих деталей на вуглепластикові, а змінюється і конструкція механізмів.
Свого часу «композитний» проєкт зацікавив навіть Міністерство освіти і науки. У 2014 році розробку подали на премію Кабінету Міністрів. Але почалася війна, й фінансування припинили. У тому ж році автори встановили рекорд України, а в 2016-му ще раз самі його побили. Тоді посівним комплексом без зупинки засіяли 17 251 га.
Нову технологію вже застосовують майже сорок агропідприємств і холдингів.
 

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

Пунктири історії

Луї Армстронг: «Блюз – це коли хорошій людині погано» (продовження)
 

Армстронг ще не мав свого корнета, щоб вдосконалюватися вдома. Проте мав тверде бажання стати музикантом. Луї ходив із одного бару до іншого, прохаючи корнетистів дати можливість зіграти кілька номерів. Він виріс у цих кварталах, його знали бармени та і керівники клубів, повії та їхня клієнтура. Вони теж наполегливо вмовляли музикантів поступитися на якийсь час місцем в оркестрі життєрадісному симпатичному хлопцеві з приємними манерами.

Завдяки разючому слуху Армстронг швидко виріс у пристойного виконавця блюзів. Спочатку він знав лише одну-дві мелодії, однак музиканти відразу оцінили, яким великим потенціалом володів цей корнетист-початківець, і всіляко заохочували його продовжувати заняття. Одного разу відомий в усій окрузі скандалами ударник Блек Бенні привів щойно випущенного з притулку Армстронга до парку Лінкольна. «Луї зіграв пісеньку «Ole Miss» і кілька блюзів, так, що відвідувачі парку впали в дикий захват від чудової гри цього хлопця в коротких штанях». Цей епізод згадує багато музикантів тих часів: «Луї виконав за один вечір стільки блюзів, скільки ми не чули за все своє життя».

Після цього випадку тільки-но в якомусь барі не вистачало виконавця, терміново посилали за Армстронгом, в якого нарешті був свій інструмент, узятий напрокат. Але настав  щасливий день, коли Армстронг став володарем власного корнета. Коштував він десять доларів, які йому позичив власник контори з розсилки газет, вірний друг Чарльз. Інструмент був якийсь погнутий, зі вм'ятинами на корпусі, виробництва нікому не відомої фірми «Тонк Брос», завдяки йому Луї міг щодня вдосконалювати вдома власну гру та мати постійну роботу в хонкі-тонк. Невдовзі Армстронг почав регулярно виступати в барі «Генрі Матранга», став третім членом маленького ансамблю, де окрім нього грали піаніст «Бугіс» і ударник «Гарбі».

На той час Луї отримував близько одного долара плюс скромні чайові від повій. Вдень він був змушений продовжувати займатися фізичною працею: возив візок із вугіллям, розвантажував на пристані човни з бананами, розносив по домівках молоко, виконував усілякі випадкові доручення. Нерідко Армстронг аж до світанку грав у барі, а після двогодинного сну йшов на вугільний склад. Але Луї не сумував. Він був здоровий, сповнений енергії та бажання стати професійним музикантом.

Олена Ємельянова

 

Далі буде.

 

Фото https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong

 

Джерела:

В мире музыки: кн. для чтения на англ. яз. Учеб. пособие для музык. вузов и вузов искусств / Сост Е.П. Прошкина.– М.: Высшая школа, 1991.– 141 с.

Великие люди джаза / под ред. К. Мошкова.– СПб.; м.; Краснодар: Лань – Планета музыки, 2009.– 736 с.– (Мир культуры, истории, философии).

Коллиер Д.Л. Становление джаза: популярный исторический очерк / Дж. Л. Коллиер; пер. с англ.; предисл. и общ. ред. А. Медведева.– М.: Радуга, 1984.– 389 с.

Коллиер Д.Л. Луи Армстронг. Американский гений. Пер. с англ. / [Предисл. А.В. Медведева].– М.: Радуга, 1987.– 421, [1] с.: ил.

Tanner Paul O.W. et al. Jazz: монография / Tanner Paul O.W., Megill David W., Gerow Maurice.– 7th ed.– USA: WCB, 1992.

Tanner Paul O. W. Jazz: сборник научных трудов / Paul Tanner.–  9 th. ed.– Boston: McGraw-Hill Colledge, 2001.– 388 p. + 1 CD-ROM.

Пономарев В.М. На обратной стороне звука / В.М. Пономарев.– М.: Аграф, 2003.– 252 с., [16] л. ил.– (Волшебная флейта. Исповедь звезды).

Цалер И.В. Великие джазовые музыканты. 100 историй о музыке, покорившей мир: сборник биографической информации / И.В. Цалер.– М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2011.– 479 с.

***

https://books.google.com.ua/books?id=7iznCwAAQBAJ&pg=PR9&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false

https://archive.org/details/satchmomylifeinn001956mbp/page/n17/mode/2up

https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni

https://www.thoughtco.com/louis-armstrong-1779822

https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50

https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304

https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong

https://www.mediastorehouse.co.uk/mary-evans-prints-online/new-images-july-2023/louis-armstrong-daniel-1901-1971-nicknamed-32220872.html

https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni

https://www.npr.org/2007/08/08/12484983/louis-armstrong-the-man-and-his-music-part-2

https://www.louisarmstronghouse.org/biography/

https://64parishes.org/entry/louis-armstrong-adaptation

https://www.world.gazetesanat.com/biography-of-louis-armstrong/

https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong

https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут

 

Пунктири історії

 

Луї Армстронг. Джазова історія від двох тисяч племен, хонкі-тонк

(продовження)

Запис джазової музики у виконанні оркестру білих музикантів «Original Dixieland Jazz Band» датовано 1917-м. Досі точаться суперечки, чи можна вважати записану на цій платівці музику типовим джазом, чи грали в ті роки негритянські й інші білі музиканти Нового Орлеану. Важко з достовірністю встановити, як саме звучав ранній джаз. Частково ключем до розгадки можуть служити записи регтаймів, які збереглися у великій кількості, однією з головних музичних форм, котра породила джаз. Деякі зроблено на межі XIX і XX століть, інші раніше.
Достеменно відомо, що історія джазу розпочинається в Африці. Протягом більш ніж трьох століть у Новий Світ ввозили чорних рабів, представників близько двох тисяч племен, які розмовляли сотнями різних мов і виконували різноманітну музику. Головний її принцип полягав у тому, що два або більше ритмічних малюнків накладаються один на одного. Таким чином разом із чорними рабами у Новий Світ прибувала їхня музика, а іноді й інструменти.
Негри, що потрапили в неволю без будь-яких надій повернутися назад, часто вмирали від розпачу. Щоб підняти їхній настрій, работоргівці всіляко заохочували серед них спів. У XVIII–XIX століттях на Півночі, як і на Півдні Сполучених Штатів, вони регулярно збиралися разом, щоб згадати старовинні африканські мелодії та танці. Найбільш відомими були фестивалі, що проводилися щонеділі в Новому Орлеані на площі Конго, розташованій неподалік того місця, де пізніше виник Сторівілл. Нині на цьому місці розбито парк Луї Армстронга.
Довгий час ніхто з музикознавців не намагався серйозно вивчати «музику плантацій».  Незважаючи на це, вже до 1830 року вона не тільки отримала визнання як самостійне явище в музичній культурі, але й стала модною екзотикою. Білі та деякі негритянські композитори почали переробляти ці мелодії, пристосовуючи їх під смаки білої аудиторії. Так виникав новий музичний жанр.
На той час, коли Армстронг вийшов із притулку, джаз уже протягом більше десяти років вважався загальновизнаним новоорлеанським жанром музики, хоча й перебував у зародковій стадії. Повторюся, часто музиканти називали джаз регтаймом. І все-таки це було щось інакше, до того ж джаз мав ще одну назву: «гаряча музика».
Він подобався виконавцям, його все більше полюбляла публіка, незважаючи на колір шкіри. Його історії відомі різні періоди, крім байдужості.  
З самого початку джаз стали грати семе білі виконавці, наприклад, один із перших джазових корнетистів  і трубачів Нік ЛаРокка з колегами створив відомий оркестр «Original Dixieland Jazz Band». Але навряд чи хтось із них міг собі уявити, що не мине й десяти років, як джаз захопить всю Америку, а ще через двадцять – завоює життя Нового Орлеану.
Повернувшись з дому батька до кварталів чорного Сторівілла, Луї опинився в епіцентрі негритянської музики. Неподалік був знаменитий дансинг «Фанкі-Батт», за два квартали – танцзали «Мейсон» і «Одд Фелоуз», де грав перукар, а за переконаннями музикант та бендлідер Бадді Болден. Майже на кожному розі розташовувався хонкі-тонк – різновид бару з музичними розвагами.  На розі вулиць Франкліна та Грейв'є, розміщувався бар «Кід Браун», який, за словами Армстронга, вважався найпопулярнішим закладом у районі. Це були небезпечні заклади, де могло статися що завгодно. Армстронг розповідав, як неодноразово приносив звідти  підібрані з підлоги кулі.
Спочатку Луї навчався грати у музикантів «щурових» ансамблів, які виконували блюзи в хонкі-тонк, потім пробував сили у складі оркестрів, які марширували. Згодом його почали запрошувати виступити з найкращими джаз-бендами міста.
Доля Армстронга послідовно рухалась step by step і вплітала власний нотний стан початківця в музику, що посупово, але впевнено  підкорювала світ.

Олена Ємельянова

 
Далі буде.
 
Фото https://www.mediastorehouse.co.uk/mary-evans-prints-online/new-images-july-2023/louis-armstrong-daniel-1901-1971-nicknamed-32220872.html
 
Джерела:
В мире музыки: кн. для чтения на англ. яз. Учеб. пособие для музык. вузов и вузов искусств / Сост Е.П. Прошкина.– М.: Высшая школа, 1991.– 141 с.
Великие люди джаза / под ред. К. Мошкова.– СПб.; м.; Краснодар: Лань – Планета музыки, 2009.– 736 с.– (Мир культуры, истории, философии).
Коллиер Д.Л. Становление джаза: популярный исторический очерк / Дж. Л. Коллиер; пер. с англ.; предисл. и общ. ред. А. Медведева.– М.: Радуга, 1984.– 389 с.
Коллиер Д.Л. Луи Армстронг. Американский гений. Пер. с англ. / [Предисл. А.В. Медведева].– М.: Радуга, 1987.– 421, [1] с.: ил.
Tanner Paul O.W. et al. Jazz: монография / Tanner Paul O.W., Megill David W, Gerow Maurice.– 7th ed.– USA: WCB, 1992.
Tanner Paul O. W. Jazz: сборник научных трудов / Paul Tanner.–  9 th. ed.– Boston: McGraw-Hill Colledge, 2001.– 388 p. + 1 CD-ROM.
Пономарев В.М. На обратной стороне звука / В.М. Пономарев.– М.: Аграф, 2003.– 252 с., [16] л. ил.– (Волшебная флейта. Исповедь звезды).
Цалер И.В. Великие джазовые музыканты. 100 историй о музыке, покорившей мир: сборник биографической информации / И.В. Цалер.– М.: ЦЕНТРПОЛИГРАФ, 2011.– 479 с.
***
https://books.google.com.ua/books?id=7iznCwAAQBAJ&pg=PR9&hl=ru&source=gbs_selected_pages&cad=1#v=onepage&q&f=false
https://archive.org/details/satchmomylifeinn001956mbp/page/n17/mode/2up
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.thoughtco.com/louis-armstrong-1779822
https://www.grammy.com/news/louis-armstrongs-what-wonderful-world-still-poignant-50
https://www.europosters.com.ua/art-photo/louis-armstrong-v180304
https://thecircle.de/en/collections/louis-armstrong
https://www.mediastorehouse.co.uk/mary-evans-prints-online/new-images-july-2023/louis-armstrong-daniel-1901-1971-nicknamed-32220872.html
https://talentscollection.com/uk/materials/show/luji-armstrong---legenda-svitovoji-dzhazovoji-sceni
https://www.npr.org/2007/08/08/12484983/louis-armstrong-the-man-and-his-music-part-2
https://www.louisarmstronghouse.org/biography/
https://64parishes.org/entry/louis-armstrong-adaptation
https://www.world.gazetesanat.com/biography-of-louis-armstrong/
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong
https://www.blackmusicproject.com/artists/louis-armstrong

Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

         Замовити книги можна тут