На долоні історії

 Іван Багряний. Обдарований щедрою силою й талантом (продовження)

#ДОУНБ_фонди_блогСПЗЗ

У період 1952–1963 років Іван Багряний був головою Виконавчого органу Української Національної Ради  та віце-президентом УНР в діаспорі. Це було свідченням великої поваги та високої честі, яких заслужив член української спільноти у вільному світі.

Поряд з активною політичною діяльністю Багряний опановує непогамовну літературну працю. У 1947–1948 роках видає авангардистську драматичну повість «Морітурі», пише повість «Розгром» із присвятою «Світлій пам’яті Миколи Пронченка – поета і товарища, розстріляного в 1943 році в Кривому Розі гестапівськими посіпаками». Епіграф, рядки Хвильового: «Я бачу перед собою нових невідомих людей – сильних, як леопард, прозірливих, як ЧеКа,і вільних, як Воля»…

Далеко від рідної землі з'являються з під його пера «Сад Гетсиманський» (1948–1950 рр.), «Огненне коло» (1953 р.), віршована повість-сатира «Антон Біда – герой труда» (1956р.), «Маруся Богуславка» (1957р.), а також п’єси, тексти патріотичних пісень, дитячі твори та публіцистика.

В останні роки життя Іван Багряний був прикутий до ліжка. Тоді він писав на спеціальній дощечці, яку ставили йому на груди, оскільки сидіти було дуже важко. Навіть у такому стані письменник не випускав з рук пера, боровся за злагоду між людьми, за право кожного народу жити на вільній заможній і рідній землі. «Серце. Здається моя пісенька проспівана… оце написав кілька рядків, а так, ніби працював півдня кайлом у шахті». Багато планів мрій, задумів, лишилися нереалізованими. Помер Іван Багряний 25 серпня 1963 року, похований у Німеччині на цвинтарі в Новому Ульмі. На підгробній плиті згідно з його заповітом викарбувані слова з поеми «Меченосці»:

 Ми є. Були. І будем Ми!

Й Вітчизна наша з нами.

Далі буде...

Джерела:

Багряний Іван. Листування. 1946–1963 [Текст] / Багряний Іван; Упорядн. О. Коновал. – Київ : Смолоскип. Т. 2. – 2002. – 554 с.

Багряний, Іван. Тигролови [Текст] : роман / І. Багряний. – Рівне : Волинські обереги, 2006. – 320 с

Багряний, Іван. Публіцистика [Текст] : доповіді, статті, памфлети, рефлексії, есе / І. Багряний ; Упоряд. О. Коновал. – 2-ге вид. – Київ : Смолоскип, 2006. – 856 с.

Багряний, Іван. Скелька [Текст] : поеми / І. Багряний. – Харків : Важпромавтоматика. – [Б. м.] : Формат, 2008. – 288 с.

Багряний, Іван. Вибрані твори [Текст] / І. Багряний. – Київ : Книга, 2007. – 368 с.

Багряний, Іван Павлович. Вірю!. [Текст] : хрестоматія / Іван Павлович Багряний; Упорядн. В. Усань. – 2-ге вид. – Харків ; Чікаго : [б. в.], 2001. – 543 с.

Багряний, Іван Павлович. Ганебне проголошення [Текст] / І. Багряний. – [Б. м.] : Новий Ульм, 1960. – 16 с.

Багряний, Іван Павлович. Чи розламає нас ворог? [Текст] / І. Багряний. – [Б. м. : б. и.], 1952. – 23 с.

Багряний, Іван Павлович. Сад Гетсиманський [Текст] : роман / Багряний Iван ; Передм. О.С. Гаврильченка, А.П. Коваленка. – Київ : Дніпро, 1992. – 528 с.

Багряний, Іван Павлович. Вiдповiдь людоловам [Текст] / І.П. Багряний. – Торонто : [б. в.], 1956.

Багряний, Іван Павлович. Огненне коло [Текст] / І.П. Багряний. – Торонто : [б. в.], 1953.

Багряний, Іван Павлович. Людина біжить над прірвою [Текст] / І. Багряний. – Київ : Школа, 2009. – 320 с.

Войчишин, Юлія. Іван Багряний [Текст] : літ.-бібліогр. студія / Ю. Войчишин; вступне слово К. Біди. – Вінніпег : [б. в.], 1968. – 86 с. – (Література ; ч. 10).

Слабошпицький, Михайло Федотович. 25 українських поетів на вигнанні [Текст] / М. Слабошпицький. – Київ : Ярославів Вал : Журн. «Київ», 2012. – 716 с.

Шугай, Олександер. Іван Багряний: нове й маловідоме [Текст] : [в 2 кн.] : есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти. Кн. 1 / О. Шугай; ред. Н. Шугай; авт. передм. І. Дзюба. – Київ : Смолоскип, 2013. – 955, [3] с. : фото.