Сторінки

середа, 19 червня 2019 р.

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко

І знов про адресу акціонерного тоовариства (продовження)

Чи може ця адреса розглядатися нами як ймовірна адреса акціонерного товариства? Список абонентів на 1915 рік готувався напередодні, у 1914 році. І саме у тому році, 1 лютого 1914 р. «Русская правда» сповістила про те, що 30 січня того року в аудиторії вперше демонструвалися картини місцевого кінематографічного товариства «Україна» Ф. Щетиніна і К0. Подано було й назви показаних картин: «Запорозький курінь», «Вечорниці», «Згода», «Запорожці в неволі». «Картини дуже вдалі, — зазначала газета, — мальовничі і краще багатьох “драм”, котрі йдуть в місті. Картини супроводжувалися фортепіано і українським хором». А 20 лютого того ж року в біоскопі «Модерн» демонструвалася кінострічка про похорон Г. П. Алексєєва. Фільм представлено як стрічку Товариства «Україна» Ф. Щетиніна і К0. («Русская правда» 21 лютого 1914 р.). 
Отже, в газеті йдеться про товариство «Україна», а в телефонному довіднику — про майстерню «Україна». Назва, до речі, для того часу не вельми типова: в офіційному ужитку була «Малоросія». А назву «Україна» уживали люди свідоміші. Отже, майстернями з назвою «Україна» в місті не кишіло. Пам’ятаєте, в описі А. Кордюма кімната «акціонера» Д. Сахненка вразила його своєю вбогістю: «Ця, завжди чепурна людина, жила, власне, у слюсарній майстерні (курсив мій — М. Ч.), що була  захаращена різноманітним слюсарним приладддям та інструментом». 
Чи переконлива ця аргументація? Нам ще пощастило з номером 55 по колишній Вознесенській вулиці, бо на місці старих будинків з попередніми номерами 53, 51 і так далі повиростали сучасні котеджі і сліду не зосталося від старої забудови. 
Вулиця Вознесенська, де була майстерня «Україна», нині називається вулицею ім. ХХІІ партз’їзду. Наступною, паралельною їй, ближче до центру міста є вулиця Свєтлова. Обидві ці вулиці, як це виглядає на дореволюційних планах міста, упиралися в Сінний (Верхній) ринок. А нижче Сінного ринку на мапах зображений колишній міський цвинтар (нині на його місці — величезний стадіон «Дніпро-Арена»). Отже, поки що все збігається з описом А. Кордюма.

(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

Немає коментарів:

Дописати коментар