Сторінки

понеділок, 14 березня 2022 р.

Світ знань нових видань

Гуржій, Олександр. Козацька Україна. Боротьба за державу (XVI–XVII ст.) / О. Гуржій, Т. Чухліб. – К.: Арій, 2020. – 368 с.: іл. – (Таємниці історії).

«Козацька Україна. Боротьба за державу (XVI–XVII ст.)» – книга присвячена історії становлення українського козацтва від часу його виникнення, зокрема запеклій боротьбі за рідну землю та православну віру. Особлива увага – яскравим постатям Війська Запорозького, їхній державній і політичній діяльності. Описані такі події як морські походи козаків, протидія ворогам, таємні угоди та перемир’я; показана доля дружин воїнів, особливості дипломатичної служби, складні політичні комбінації гетьманів і багато іншого.


Видання отримане завдяки Українському інституту книги.




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 

четвер, 10 березня 2022 р.

На долоні історії

Уїнстон Черчілль: «Я оптиміст. Не бачу особливої користі бути чимось ще» (продовження)

 25 гіней, сієста та справжній герой

У 1895 році після закінчення військового училища він був зарахований до 4-го гусарського полку королівської величності, але через короткий час зрозумів, що військова кар'єра його теж не приваблює. Завдяки зв'язкам матері, яка на той час стала вдовою Рендольфа Черчілля, Уїнстон отримав розподіл на Кубу. Його було призначено військовим кореспондентом зі збереженням військового чину. Дебют у журналістиці приніс майбутньому політику славу та визнання, а також перший значний гонорар у розмірі 25 гіней.

Дві довічні звички, окрім слави та гонорару, привіз Черчілль із Куби – куріння кубинських сигар і обов'язкове дотримання сієсти, що передбачає пообідній відпочинок. 

Через рік він продовжив свою журналістську подорож і був відряджений до Індії, потім до Єгипту. Саме тут Черчілль виявив не лише журналістський талант, а й бойову хоробрість – особисто брав участь у битвах, сумлінно ставлячись до своїх офіцерських обов'язків.

Через чотири роки він вийшов у відставку та присвятив себе політиці. Відомий уже на той час журналіст розраховував на підтримку суспільства. Перша спроба увійти до парламенту в складі Консервативної партії виявилася провальною – виборці обрали лібералів.

Ну, що ж – ні так ні, й Черчілль знову вирушив у журналістську подорож. Цього разу до Південної Африки, на теренах якої розгорнулась Англо-бурська війна.

Полон, зухвала втеча. Це стало його «зоряним часом»: виборці обіцяли йому віддати голоси незалежно від «політичних уподобань». Але Черчілль не поспішав до бажаного «трофею», він повернувся на поле бою та брав активну участь у порятунку співвітчизників.

Отже мужній воїн з'явився на батьківщині справжнім героєм і з легкістю переміг на парламентських виборах 1900-го року. Вступив до Палати громад, де надійно закріпив за собою місце на наступні півсторіччя. Саме у цьому році опублікував свій єдиний літературний твір – роман «Саврола». На думку істориків, політик у ролі головного героя зобразив себе.

Далі буде.


Джерела:

Гарт, Джон. Як Черчилль врятував цивілізацію [Текст] : епічна історія тринадцяти років, які ледь не знищили цивілізований світ / Дж. Гарт ; пер. з англ. Я. Губарев.– Х. : Ранок : Фабула, 2019.– 336 с. : фот., карти.


Гаффнер, Себастіан. Черчілль. Біографія [Текст] / С. Гаффнер ; пер. з нім. Р. Осадчук ; відп. ред. О. Жупанський.– К. : Вид-во Жупанського, 2019.– 157, [1] с.– (Життєписи).– Пер. изд. : Churchill. Eine Biographie. 


Гілберт, Мартін. Черчилль [Текст] : біографія / М. Ґілберт ; пер. з англ.: Я. Войтко, Р. Ладохіна.– К. : КМ-БУКС, 2019.– 887 с. : 32 вкл. л., фот.


Делафорс, Патрик. 274 эпизода из жизни Уинстона Черчилля [Текст] / П. Делафорс ; ред. Л. Алексеева ; пер. с англ. О. В. Теплых .– Дн-ск : Либри, 2008.– 224 с. : ил. 


Джонсон, Боріс. Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію [Текст] / Б. Джонсон ; пер. з англ. Ю. Гірич.– Харків : Віват, 2019.– 398 с.– (Біографії та мемуари).– Бібліогр.: с. 373-394.


Сміт, Деніел. Думати, як Вінстон Черчилль [Текст] / Д. Сміт ; пер. з англ. Н. Мочалова.– К. : КМ-БУКС, 2018.– 224 с. 


Черчілль, Уінстон. Афоризми та крилаті вислови [Текст] / У. Черчілль ; пер. Л. Дудченко.– [Б. м. : б. и.], 2015.– 208 с.– (Антологія мудрості).




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 

середа, 9 березня 2022 р.

Що читають бібліотекарі

Роздобудько І. Фаріде: роман-апокриф / Ірен Роздобудько. – Київ : Нора-друк, 2021. – 232 с. – (Серія «Ім’я»).

Найбільше пекло, яке реально існує, – 

це коли люди знищують людей.

Ірен Роздобудько

Роман-апокриф «Фаріде», написаний Ірен Роздобудько, моєю улюбленою однією з найпопулярніших сучасних українських письменниць. Ця книга з серії, виданої Українським інститутом книги, дуже легка до читання, але водночас і сумна. Цей роман, на мою думку, написаний на злобу дня. 

Роман підіймає філософські питання: «Звідки береться ненависть. А ще гіршим за ненависть є наказ – той що знімає відповідальність з виконавців. І тоді вони діють, замкнувши в собі всі почуття, які раніше спонукали їх любити матір, підкорятися батькові, пестити своїх дітей, оберігати коханих. І жодної хвилини не замислюватися над тим, що зараз – саме в цю мить, коли ти викидаєш на подвір’я молоду вагітну жінку, – те саме вчинять і з твоєю. «Що таке любов?». Авторка говорить про те, що там де любов – там і смерть. А там де гординя, – там теж смерть.

У головної героїні роману є непрямий прототип – кримсько-татарська дівчина, що живе в маленькому кримському Селищі. Фаріде – красуня. Її красою захоплювалися усі в селищі. Про неї авторка каже: «Вона така гарна була. Як цариця. Цариця Феодора».

Фаріде під час окупації Криму нацистами рятувала єврейських дітей від розстрілу. Працювала у дитячому садочку вихователькою. А коли прийшли німці, переробила всі документи з єврейських на татарські. Вона вперто говорила німецьким солдатам, що це татарські сироти.

А пізніше її розшукали врятовані нею люди.

Наприкінці роману зустрічаємо Фаріде вже маленькою сивою жінкою похилого віку, яка приїхала до свого селища на зустріч із врятованими нею діточками. Обличчя Фаріде потопає в квітах. А квіти пахнуть батьківщиною! Дорослі вже люди кивали, посміхались у відповідь і цілували її сухеньку руку: «Дякую, мамо…».

Ірен Роздобудько теж ставить у своєму романі питання: «Про що думає людина, котра повертається в рідний дім? Що відчуває?». 

Фаріде стала «праведницею світу». 

Все інше – апокриф, вигадка авторки. Апокриф, узагальнений і суб’єктивний. Як узагальненими і дещо фантасмагоричними є і Селище, і всі його мешканці, переплетені між собою, мов виноградні лози.

Авторка не претендує на лаври історика. Швидше за все – на найменший «язичок» найменшого дзвоника, який бринить серед ночі голосами тисяч вигнанців: «я-по-вер-нусь-я-по-вер-нусь» – і нагадує, що наш дім завжди з нами. 

Книга цікава для тих, хто хоче дізнатися про татарську культуру, звичаї обряди, а ще про дерево чинару. Чинара на татарському подвір’ї – символ щастя. Про все це ви дізнаєтесь, гортаючи сторінки роману.

Рекомендую до читання.

Тетяна Мищенко, завідувачка патентно технічного відділу




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 


 

понеділок, 7 березня 2022 р.

Світ знань нових видань

Скицька, Уляна. #НАШІ на карті світу. Історії про людей, якими захоплюється світ / У. Скицька. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. – 320 с.

Близько ста історій про українців за походженням чи місцем народження, що прославили нашу країну. Журналістка Уляна Скицька вмістила у книзі розповіді про людей, яких визнав увесь світ. Іван Пулюй, Соломія Крушельницька, Софія Яблонська, Казимир Малевич, Ігор Сікорський, Марія Примаченко – це не всі герої, яких популяризує авторка. Є й ті, хто стане для читачів справжнім відкриттям: оскароносний мультиплікатор студії «Дісней» Володимир Титла; талановитий генетик, який розвинув теорію Дарвіна, Теодозій Добжанський; вчений-математик, чиї розробки лягли в основу першого у світі комп’ютера, Михайло Кравчук; донька львівського банкіра, яка винайшла принцип роботи Wi-Fi, Геді Ламар…

Видання доповнене цікавими фактами та ілюстративними матеріалами, які надали науковці та родичі головних героїв.



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 

пʼятниця, 4 березня 2022 р.

На долоні історії

Уїнстон Черчілль: «Я оптиміст. Не бачу особливої користі бути чимось ще»


Історики вважають його людиною, яка змінила історію та врятувала цивілізацію. Залишимо це твердження фахівцям і спробуємо ретроспективно поглянути на те, що ж саме дозволило зробити такі висновки. 

Двічі прем'єр-міністр Сполученого Королівства. Один із найбільших лідерів воєнного часу минулого сторіччя. Офіцер британській армії, історик, письменник, художник. Єдиний прем'єр-міністр Великої Британії, удостоєний Нобелівської премії в галузі літератури, перший, кому надали звання Почесного громадянина США.

Космічне почуття гумору, дещо іронії та сарказму. Світ для нього – не навпаки. Закохатися в цю особистість можна, вже гортаючи сторінки видань з його цитатами. Кожна – влучна, незалежна від сторонніх думок, авторська. В них – Черчіль, як на долоні. Отже, погляньмо уважно й не лише на цитати. 


Майбутній прем'єр-міністр Сполученого Королівства Уїнстон Леонард Спенсер-Черчілль з'явився на світ 30 листопада 1874 року в родовому маєтку герцогів Мальборо, в Бленхеймському палаці. 

Батьки були заможні та впливові – лорд Рендольф Генрі Спенсер – відомий політик і Канцлер Казначейства Британії, мати Дженні – дочка багатого американського бізнесмена.

Не складно здогадатися, що первісток був обділений батьківською увагою, Рендольф постійно був зайнятий політичною кар'єрою, мати весь час присвячувала світському життю. Виховання Уїнстона було покладено на няню Елізабет Енн Еверест. Як часто трапляється в долях знаменитих особистостей, саме няня стала найближчою для нашого героя людиною.

За фактом свого народження майбутній прем'єр-міністр Британії одразу став членом «вищої касти» привілейованого стану, що могло стати на заваді його блискучій політичній кар'єрі. Справа в тому, що дворяни не мали права входити до Палати Общин і уряду країни. Але, як виявилося, Уїнстон був представником побічної лінії Черчілля, Отже, що тут скажеш – доля. 

У семирічному віці його відправили до закритої школи Сент-Джорджа, де приділяли увагу більше вихованню. Жорсткі правила внутрішнього розпорядку не злякали, за що неодноразово юнака лупцювали різками. Вже у цьому віці проявився його нескорений характер і небажання бути не з тими та не в тому місці. Няня, яка регулярно відвідувала свого улюбленця, помітила на тілі хлопчика сліди жорстких побоїв і наполягла на переведенні Черчілля до іншої школи.

У брайтонській школі сестер Томсон бажання навчатись теж не з'явилось. Черчіль був останнім з дисциплін у класі. У 12-річному віці  в нього почалися серйозні проблеми зі здоров'ям – він перехворів на запалення легенів. Традиційний вищий навчальний заклад для чоловіків із роду Мальборо в Ітоні був далеко, до того ж, умови навчання там були не з легких. Черчіль вступив до не менш престижного коледжу в Герроу, де умови були м'якіші. 

Але байдужість до навчальних предметів не полишив. Він учив тільки те, що було цікаво, решту повністю ігнорував з властивою йому завзятістю. Саме тому в 1889 був переведений до «армійського класу», у програмі навчання якого був зроблений наголос на військову справу.

Нарешті саме тут із норовливого учня Уїнстон перетворився на старанного студента. Здавалося, він опинився в цілком комфортному для себе середовищі. Йому вдалося стати одним із 12-ти випускників школи, які змогли скласти випускні іспити з усіх предметів. Це дозволило Черчіллю вступити до найпрестижнішого військового училища Великої Британії, яке він закінчив у званні молодшого лейтенанта.

Далі буде.

Джерела:

Гарт, Джон. Як Черчилль врятував цивілізацію [Текст] : епічна історія тринадцяти років, які ледь не знищили цивілізований світ / Дж. Гарт ; пер. з англ. Я. Губарев.– Х. : Ранок : Фабула, 2019.– 336 с. : фот., карти.

Гаффнер, Себастіан. Черчілль. Біографія [Текст] / С. Гаффнер ; пер. з нім. Р. Осадчук ; відп. ред. О. Жупанський.– К. : Вид-во Жупанського, 2019.– 157, [1] с.– (Життєписи).– Пер. изд. : Churchill. Eine Biographie. 

Гілберт, Мартін. Черчилль [Текст] : біографія / М. Ґілберт ; пер. з англ.: Я. Войтко, Р. Ладохіна.– К. : КМ-БУКС, 2019.– 887 с. : 32 вкл. л., фот.

Делафорс, Патрик. 274 эпизода из жизни Уинстона Черчилля [Текст] / П. Делафорс ; ред. Л. Алексеева ; пер. с англ. О. В. Теплых .– Дн-ск : Либри, 2008.– 224 с. : ил. 

Джонсон, Боріс. Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію [Текст] / Б. Джонсон ; пер. з англ. Ю. Гірич.– Харків : Віват, 2019.– 398 с.– (Біографії та мемуари).– Бібліогр.: с. 373-394.

Сміт, Деніел. Думати, як Вінстон Черчилль [Текст] / Д. Сміт ; пер. з англ. Н. Мочалова.– К. : КМ-БУКС, 2018.– 224 с. 

Черчілль, Уінстон. Афоризми та крилаті вислови [Текст] / У. Черчілль ; пер. Л. Дудченко.– [Б. м. : б. и.], 2015.– 208 с.– (Антологія мудрості).



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  




вівторок, 22 лютого 2022 р.

Світ знань нових видань

Тараненко, Ірина. Ці дивовижні українці. Книга-мандрівка. Україна / І. Тараненко, Ю. Курова, Є. Нєвєжина [та ін.] . – К.: Media Friends, 2019. – 48 c.

«Ці дивовижні українці» – проєкт, який складається з книги та інтерактивного сайту, що, за словами авторів, має лише одне, але дуже важливе завдання – показати нам, наскільки ми дивовижні. Завдяки цьому проєкту можна інтерактивно подорожувати країною. Дізнаватися більше про історію держави, кулінарні цікавинки, думки, традиції та, навіть, стереотипи українців як нації. 

Захоплює побудова викладеного у книжці матеріалу. У єдиному вирі – коротенькі тексти та яскраві ілюстрації, що відповідають на питання «Чому ми саме такі?», «Що робить нас винятковими?».

Книга ніби створена спеціально для того, щоб читати її в родинному колі. Радимо. 





Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 

понеділок, 21 лютого 2022 р.

Неймовірно, але правда

У 1905 році незмінним попитом користувалися періодичні видання. Серед найбільш затребуваних журнали «Мір Божій», «Русское Богатство», «Образование», «Русская мысль», «Вестник Европы». Хоч у порівнянні з попереднім роком запитів на деякі видання стало менше: «Русское Богатство» видали 1 425 разів (1 600 минулого року), журнал «Русская мысль» прочитали 1 319 разів (1 465 – у 1904), «Вестник Европы» запитали 1 097 разів (1 200). Дещо зріс попит у абонентів на літературний і науково-популярний журнал для самоосвіти «Мір Божій», книговидача склала 1 652 рази (1 568 – у 1904 р.). Педагогічний і літературно-художній журнал для батьків, наставниць і наставників «Образование» абоненти запитали 1 341 раз (1 140). Значно виріс попит на «Вестник иностранной литературы» – його запитали 755 разів (на 276 більше ніж за попередній рік).

Усього у 1905 році було передплачено 35 журналів. Загальна видача виданих періодичних видань склала 10 934 рази.

Отчет Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1905 год [Электронный ресурс]. – Екатеринослав : [б. и.], [1906]. – 40 с. – Текст. дан. – Режим доступа: https://www.libr.dp.ua/fullkr/index.php?pbp=16  (дата обращения: 21.02.2022). – Загл. с экрана.

Фото: https://kartinkin.net/61757-stopka-zhurnalov-tekstura.html




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут