Бібліотечна
статистика 100 років тому
Продовжуємо знайомитися зі Звітом
Бібліотеки за 1924/25 рік, якій мав назву «Відчит
Катеринославської державної публічної книгозбірні ім. Жовтневої революції за
1924–1925 бюджетний рік».
Подивимось, як з часом змінювалися
вимоги до бібліотечної статистики. Соціально-політичні перетворення, що відбувалися
в країні диктували відповідні напрями роботи бібліотек і вимоги для
статистичного обліку роботи. Збереглися
традиційні виміри бібліотечної роботи, але їхні назви відрізнялись від звичних
сучасних термінів. Наприклад, у розділі з назвою «Склад книгозбірні» мова йде про «Роботу з бібліотечним фондом». У
ньому надана окремо статистика складу основного фонду та пересувного за
змістом, рухом, джерелами комплектування.
Багато статистичних даних, які
наведені у Звіті, допомагають точніше уявити стан Бібліотеки того часу.
Наприклад, можемо констатувати, що загальний обсяг бібліотечного фонду
нараховував на 1.10 1925 рік 47 452 примірника, а пересувного – 5 672
примірника. До загального фонду надійшло 5 793 примірника, а до
пересувного – 4 280. Отже, прослідковується політика пріоритетного
комплектування пересувного фонду, тоді ставилась задача охопити бібліотечним
обслуговуванням як можна більшу кількість населення міста та приміських
жителів.
Сучасні бібліотекарі відслідковують
джерела комплектування фондів. У ті часи цей підрозділ мав простішу назву: «Відкіля та скільки поступило книжок».
На цій таблиці слід затримати увагу: у комплектуванні фонду брали участь
управління освіти, архів, приймались пожертвування, надавали книжки різні
заклади, книги купляли бібліотечні працівники, дані наводяться в таблиці за
кварталами. Але незручність вивчення цих матеріалів в тому, що укладачі Звіту
використовували абревіатуру назв організацій, закладів тощо, деякі з них важко
ідентифікувати. Зрозуміло, що найбільшу частину Бібліотека сама купувала та
передплачувала.
У статистичних показниках бібліотекарі
були доволі відверті. З багатьох джерел ми знаємо, що в ті часи існувала велика
проблема неопрацьованого фонду, тисячі видань були складовані, не вистачало
працівників для цієї роботи. Так ось укладачі розробили таблицю, яка, вочевидь,
повинна була контролювати стан цієї застарілої проблеми. А назва таблиці: «Необроблених книжок». Показано, що
оброблено за звітний період – 614, залишилось необроблених – 50 506 книг.
Сьогодні ми подивились на статистику
роботи з фондом, ще цікавіші дані роботи з читачами, але про це у наступній
публікації.
Склад Книгозбірні // Відчит
Катеринославської державної публічної книгозбірні ім. «Жовтневої революції» за
1924–1925 бюджетний рік [машинопис.].– [Катеринослав: [1925].– 39 с.: табл.–
Режим доступу: DOKUM.– ДОУНБ.– видання бібліотеки (дата звернення: 05.02.2026).–
Загол. з екрану.
***
Знайомство з фактами з історії
Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів
слов’янських Кирила і Мефодія, пов’язаними зі статистичними матеріалами роботи
з бібліотечним фондом може стати приводом заглянути до нашої електронної
бібліотеки «Колекції». Буде цікаво переглянути книгу, яка недавно з’явилася в
електронному вигляді, вона видана в 20-ті роки минулого століття й, можливо,
теж була «необроблена», про що йшлося у звіті Бібліотеки за 1924–1925 рік. Її
автор – Сергій Олександрович Жебельов – історик, спеціаліст в галузі античної
історії:
Жебелев
С.А. Древний Рим. Ч. 1. Царская и республиканская эпохи / С.А. Жебелев. –
Петербург: Наука и школа, 1922. – 119 с. – (Введение в науку. История / под
ред. С.А. Жебелева, Л.П. Карсавина, М.Д. Приселкова; вып. 8). – Режим доступу: https://www.libr.dp.ua/?do=collections&book=519 (дата звернення:
05.02.2026). – Загол. з екрану.
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар