Tom Stoppard : «Сприймай кожен вихід як вхід» ( продовження)
Щодо порядку п'єси, кількості актів і сцен, він не
опрацьовував весь сюжет перед початком, лише загальний план. П'єса змінюється у
міру написання. Наприклад, у «Джамперсах» кінець першого акту в схемі виявився
кінцем другого, за яким тільки епілог. Причина змін, частково внутрішня, частково
опосередкована. «Режисери та театральні менеджери віддають перевагу
двоактам п'єс, тому що вважають, що глядачам подобається лише один
антракт. Це показує, наскільки
прагматичний театр – мабуть, найпрагматичніший вид мистецтва, якщо не брати до
уваги реклами».
При написанні він просувався за сюжетом, від
початку до кінця, але це ж не схоже на гру на скрипці , тому не так вже й
складно. «Складнощі різняться на різних етапах. Перша – у вас
немає нічого, від чого потрібно штовхнутись, щоб написати п'єсу. Потім
з'являється ідея, але це може бути кілька ідей, які можуть належати до двох або
трьох п'єс. Зрештою, якщо пощастить, вони можуть підійти до однієї п'єси.
Наступна складність, перекласти ці абстрактні ідеї на конкретні ситуації. Це
дуже довгий та складний період. Інша складність – зрозуміти, коли розпочати; це
як курка і яйце: ви не знаєте, що писатимете, доки не почнете, і не можете
почати, доки не впізнаєте. Нарешті, якимось дивним, квантово-механічним чином
два поїзди прибувають на одну лінію, не зіткнувшись, і ви можете почати.
Наступний етап не зовсім приємний, але захоплюючий і поглинаючий – ви живете зі
страхом, що це може зникнути. Є тримісячний період, коли я не хочу ні з ким вітатись,
щоб не пропустити думку, яка може все змінити».
Щодо слави та визнання, що французькою звучить, як
gloire або досягнення, йому це подобалось, надавали переваги й психологічні,
соціальні та матеріальні аспекти. «…мені не потрібно
турбуватися про те, хто я, бо я той, хто написав ці п'єси. Соціальні переваги
приваблюють лише одну половину мене, тому що в мене є дві частини: затворник і
шанувальник. І шанувальник у мені все ще радий зустрічам з людьми, якими я
захоплююсь. Щодо матеріального, мені
подобається мати трохи грошей. Найкращий спосіб виміряти багатство – це оцінити
суму, яку можна витратити бездумно на випадкову покупку, яка просто не помітна.
По-справжньому багаті можуть дозволити собі це у Cartier; я цілком щасливий,
якщо можу зробити це в гарному книгарні чи гарному ресторані».
Tom Stoppard в продовженні «Пунктиру на теренах
долі».
«Обов'язки тяжіють до того, хто може їх виконати».
«По суті, людина, яка приховувала свою приватність і бажала, щоб її повна байдужість до публічної уваги була загальновизнана».
«Проблема людей в тому, що майже ніхто більше не веде себе природно, всі поводяться так, немов побачили себе в кіно. Все життя зараз таке. Не можна навіть думати природно, тому що для тебе вже обрана думка, яку ти повинен висловлювати. Оригінальність витрачено. І все-таки важко відмовитися від віри в неповторність людини».
«Публічні пози мають конфігурацію приватного божевілля».
«Revolution is a trivial shift in the emphasis of suffering; the capacity for self-indulgence changes hands».
«…реальність – назва, яку ми даємо повсякденному досвіду».
«Since we cannot hope for order let us withdraw with style from the chaos».
«Саме бажання знати робить нас важливими».
«Саме це поняття нескінченного ряду в шостому столітті до нашої ери призвело грецького філософа Зенона до висновку, що оскільки стріла, випущена в ціль, спочатку повинна подолати половину відстані, потім половину, що залишилася, а потім половину, що залишилася, і так далі до нескінченності, то в результаті, як я зараз покажу, хоча стріла завжди наближається до своєї цілі, вона ніколи не досягає її, і святий Себастьян помер від страху».
«Сприймай кожен вихід як вхід кудись ще».
Далі буде.
Фото https://www.lecturesdevoyage.travelreadings.org/2023/01/22/theatre-leopoldstadt-par-tom-stoppard-au-longacre-theater-a-new-york/
Джерела:
Еткало, Л.О. Інтерпретація «Гамлета» в п'єсі Тома Стоппарда «Розенкранц і Гілденстерн мертві» / Л.О. Еткало // Iноземна фiлологiя. Вип. 89: Респ. мiжвiд. наук. збiрник / Львiвський Держ. ун-т.– Львiв: Вища школа, 1988.– С. 111–115.
Стоппард, Том. Лорд Малквист и мистер Мун: роман / Т. Стоппард.– СПб.: Азбука-классика, 2008.– 240 с.– Пер. с анг.
***
https://ru.citaty.net/avtory/tom-stoppard/?page=4
https://www.theguardian.com/.../tom-stoppard-a-brilliant...
https://www.theguardian.com/.../tom-stoppard-a-life...
https://slate.com/.../tom-stoppard-life-biography...
https://www.theparisreview.org/.../the-art-of-theater-no...
https://www.nytimes.com/2025/11/29/theater/tom-stoppard-dead.html
https://www.nbcnews.com/pop-culture/pop-culture-news/tom-stoppard-playwright-oscar-winning-shakespeare-love-dies-88-rcna246446
https://www.telegraph.co.uk/news/2025/11/29/playwright-sir-tom-stoppard-dies-aged-88/
https://www.ft.com/content/bd272b9f-387b-46d3-a256-9c1f67e943a9
https://lb.ua/culture/2025/11/29/709391_vitsi_88_rokiv_pomer_britanskiy.html
https://www.hindustantimes.com/entertainment/tom-stoppard-playwright-of-ideas-dies-at-88-101764472707644.html
https://www.lecturesdevoyage.travelreadings.org/2023/01/22/theatre-leopoldstadt-par-tom-stoppard-au-longacre-theater-a-new-york/
https://apnews.com/article/stoppard-obit-britain-playwright-2721a8178c7e9691fdbd84e8fc9c0736
https://www.theguardian.com/stage/2023/nov/29/tom-stoppard-rock-n-roll-israel-gaza-crown

Немає коментарів:
Дописати коментар