Іван
Карпенко-Карий (Іван Карпович Тобілевич). Обсерватор людського життя (продовження)
Крім
театральної діяльності, Іван
Карпенко-Карий був одним із найактивніших діячів місцевого Товариства
для поширення серед народу ремесел і грамотності, клопотався про утворення
притулку для калік і сиріт, був ініціатором утворення безплатної лікарні для
бідного люду, безплатної народної бібліотеки. Цікавлять його літературно –
мистецькі теми, які він викладає у статтях до місцевої газети, а наприкінці
70-х близько сходиться з місцевою інтелігенцією, з якою згодом створить
нелегальний українофільський гурток
однодумців. В гуртку пропагують революційно-визвольні ідеї
та розповсюджують заборонену літературу. В цей час Карпенко-Карий вже виходить на сцену та має
величезний успіх, як актор.
За
участь у діяльності гуртка та «допомогу політичним злочинцям»(йшлося про брата
дружини, який був народником), Івана Карповича визнають політично неблагонадійним, звільняють зі служби та висилають на три роки
до Новочеркаська під гласний нагляд поліції.
У
Новочеркаську, Карпенко-Карий працює у кузні, невдовзі на дверях його скромної хатини з'явилася табличка: «Переплетчик Иван
Тобилевич. Работа исполняется чисто и аккуратно». Напівпідвальне помешкання, де
навіть ліжка не було, яке він називав могилою. Саме тут написані перша п`еса «Бурлака», присвячена коханій
дружині, що деякий час тому померла. Її речі та фото він зберігатиме до кінця
життя. Після цього Іван дав слово ніколи
не одружуватися, але стали помирати діти, батько разом з синами наполягали на
створенні нової родини. Саме в цей час до нього у Новочеркаськ приїздить Софія
Дитківська .
Початок
її життя до зустрічі з Тобілевичем настільки окремішний, що
заслоговує цілісенького роману. Мова й про
історію любові батьків, про наругу Станіслава Потоцького, вагітність від нього
та спробу покінчити самогубством. Врятував її випадковий перехожий, який почув гарний
дівочий спів, вислухав та пообіцяв, що життя її відтоді піде іншою стежкою. Так
і сталося. Перехожим виявився Микола
Лисенко, який забрав Софію до своєї
родини.
Згодом
вона народила доньку Марію та поступила до хору свого спасителя. До останніх днів Софія вважала, що Лисенко
подарував їй друге життя. З часом хор
злився з трупою Михайла Старицького та Марка Кропивницького. Саме завдяки цьому
й сталося знакове знайомство з Іваном Карповичем. Коли трупа дізналась про
польське коріння Софії, з неї почала
глузувати. Це почув Тобілевич та
вступився за дівчину. Переповнена вдячністю та сльозами, вона підбігла до нього
та поцілувала. Незадовго до Новочеркаського заслання, вона освідчилася Івану, але той пославшись на
власний вік – відмовив. Дівчина ж закохалась по-справжньому і згодом приїхала
до нього в Новочеркаськ. Через час Софія розповість про доньку , яку Тобілевич
прийме як рідну. Розуміючи, що дітям необхідна матір невдовзі Карпенко-Карий
одружується.
Далі буде.
Джерела:
Дем'янівська, Людмила Семенівна. Іван Карпенко-Карий (І. К.
Тобілевич). Життя і творчість [Текст] : навч. посібник / Л. С. Дем'янівська. -
К. : Либідь, 1995. - 144 с.
Карпенко-Карий, I. Вибранi твори [Текст] / I.
Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1970. - 309 с.
Карпенко-Карий, І. Вибрані п'єси [Текст] / І.
Карпенко-Карий. - К. : Дніпро, 1976. - 298 с. - (Шкільна бібліотека).
Карпенко-Карий, Іван Карпович. Хазяїн [Текст] : драматичні
твори / І. К. Карпенко-Карий ; авт. післям., приміт. Т. М. Панасенко. - Харків
: Фоліо, 2019. - 333 с. - (Шкільна бі Карпенко-Карий, Іван Карпович. Мартин
Боруля [Текст] / І. К. Карпенко-Карий ; авт. післям., авт. прим. Т. М.
Панасенко. - Харків : Фоліо, 2021. - 64 с. - (Шк. б-ка укр. та світ. літ.).
бліотека української та світової літератури).
Коломієць, Ростислав Григорович. Театр Саксаганського і
Карпенко-Карого [Текст] / Р. Г. Коломієць. - К. : Мистецтво, 1984. - 100 с.
Падалка, Н. Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий)
[Текст] : лекція для студентів-заочників факультетів мови і літератури
педагогічних і вчітельських інститутів / Н. Падалка. - К. : Радянська школа,
1948. - 30 с.
Чорній, Степан. Карпенко-Карий і театр [Текст] / С. Чорній.
- Мюнхен ; Нью-Йорк : [б. и.], 1978. - 176 с.
Спогади про Івана Карпенка-Карого [Текст] : збірник /
упоряд., авт. вступ ст., авт. приміт. Р. Я. Пилипчук. - Київ : Мистецтво, 1987.
- 183 с. : портр.
Табілевич, Іван Карпович. Наймичка [Текст] : драма в 5 діях
/ І.К. Табілевич. - К. : Мистецтво, 1952. - 67 с. - (Бібліотека української
драматургії).
Тобілевич, Іван. Твори [Текст] / І. Тобілевич. - К. : Держ.
вид-во України, 1929. - 228 с. - (Б-ка укр. класиків).
Тобілевич, Іван Карпович. П'єси [Текст] / І. К. Тобілевич ;
авт. передм. В. М. Чорновіл. - К. : Молодь, 1965. - 354 с. : портр., фот.
***
https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/veresen/29/1845-narodyvsya-ivan-karpenko-karyy-dramaturg
https://issuu.com/452326/docs/karpenko?utm_medium=referral&utm_source=old.library.kr.ua
https://www.youtube.com/watch?v=Q9v23L9vXdU
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар