Вулиці нашого міста

 Надія Алексєєнко. Почесна громадянка міста

  26 листопада 2015 року вулиця Чичеріна, а ще раніше Надіївська, була перейменована на вулицю Надії Алексєєнко.

З’явилась вулиця у місті не випадково. Свого часу ця жінка чимало зробила для розвитку Катеринослава.
Достовірних відомостей про Надію Іванівну збереглося небагато. Достеменно відомо, що вона була дружиною купця Івана Мартиновича Алексєєнка. На той час він був дуже багатою і впливовою людиною в Катеринославі.
Іван Мартинович успадкував торгову справу батька і, досягши у ній великих успіхів, став купцем першої гільдії й одним із найбагатших мешканців міста. В пам'ять про батька і матір, Анну Яківну, побудував він приміщення богадільні для старих жінок на 30 осіб і утримував її за свій рахунок (по вул. Короткій, 22, нині вул. Надії Алексєєнко).
Було у нього 10 будинків, серед яких 7 у самому центрі – у Старогостинному ряду на Проспекті (нині на цьому місці ЦУМ), на вулиці Троїцькій і Первозванівській (Короленка).
Мешкала родина у власному особняку в центрі міста, на розі вулиць Первозванівської та Каретної (зараз Короленка і 93-ї Холодноярської бригади відповідно). Іван Мартинович не шкодував коштів на благодійність. Він вносив щедрі пожертви на утримання навчальних закладів Катеринослава: Маріїнської жіночої гімназії, Комерційного училища, притулку для жінок похилого віку, був старостою Троїцького собору.
Своїх дітей пара не мала, і все майно перейшло у власність дружини з умовою, що частина коштів піде на потреби міста. Помер 15 червня 1910 року, похований в огорожі Троїцької церкви, старостою якої він був багато років.
Через рік Надія Іванівна виконала волю чоловіка та передала місту дві ділянки землі на розі Пушкінського проспекту і вулиці Короткої, а також найбільшу в історії міста пожертву – 659 102 рублі для будівництва та подальшого утримання дитячої лікарні й амбулаторії.
На знак вдячності за такий щедрий дар Міська Дума Катеринослава подала клопотання про присвоєння Надії Іванівні Алексєєнко звання Почесної громадянки міста. Це була довга і складна процедура, яка ускладнювалася ще й тим, що звання просили присвоїти жінці. Але Надія Алексєєнко пройшла всю процедуру й стала на той час єдиною жінкою, чия кандидатура була затверджена імператором: 20 листопада 1911 року вона отримала це почесне звання.
Через рік Надія Іванівна передала міській Думі його заповіт чоловіка, згідно якого у 1912 році були побудовані дитяча лікарня й амбулаторія (нині це приміщення дитячої лікарні №3 імені проф. Руднєва) на пр. ім. Лесі Українки за кошти родини. Капітал «імені Н.І. Алексєєнко» був найбільшим, із пожертвуваних місту, і складав понад 750 000 рублів. Дитяча лікарня отримала ім'я Алексєєнка. За рішенням міської Думи вулицю Каретну перейменували на Алексєєнківську (нині 93-ї Холодноярської бригади), а на честь його дружини Надії Іванівни, а вулицю Коротку – на «Надіївську».
Під час Першої світової та Громадянської воєн дитяча лікарня була перетворена на шпиталь. Відродження закладу як дитячої лікарні розпочалося з 1925 року професором М.Ф. Руднєвим. За досить короткий час йому вдалося відновити будівлю лікарні, налагодити її роботу та перетворити на поважний лікувальний заклад, відомий не тільки в нашому місті.

У роки Другої світової війни, під час окупації міста, лікарня була пошкоджена, але продовжувала працювати. В її корпусах, крім дитячої лікарні, працювали ще й військовий шпиталь і залізнична лікарня. Разом із дітьми тут лікувалися й німецькі окупанти.

Сьогодні 3-тя дитяча міська клінічна лікарня ім. професора М.Ф. Руднєва – сучасний лікувальний заклад із багатьма відділеннями, обладнаними необхідною апаратурою для надання висококваліфікованої допомоги новонародженим дітям. Нещодавно на місці знесеної будівлі поліклініки, зведеної в 1912 році, побудували новий хірургічний корпус із сучасним обладнанням і дизайном.
 
У 1919 році при нез’ясованих обставинах Надія Іванівна загинула.

 

Джерела:
Лазебник В.І. «За пожертвування місту Катеринославу ділянки землі та 652 500 рублів на справи благодійництва...» // Почесні громадяни міста Катеринослава 1868–1917 / В. І. Лазебник. – Дніпро : АРТ-ПРЕС, 2020. – С. 152–161.
Лазебник В. Ми дали вам хороші фінанси, ви дайте нам хорошу політику – Михайло Мартинович та Надія Іванівна Алексєєнко // Золоті імена в історії міста. Почесні громадяни Катеринослава : Біобібліограф. видання / упоряд.: І. Голуб, В. Лазебник.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2009.– 72 с.: іл. (Достойники Придніпров'я). – С. 52–57.
Лазебник В. Почесне громадянство у Катеринославі // Золоті імена в історії міста. Почесні громадяни Катеринослава : Біобібліограф. видання / упоряд.: І. Голуб, В. Лазебник.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2009.– 72 с.: іл. (Достойники Придніпров'я). – С. 3–14.
Хто така Надія Алексєєнко? // Наше місто. – 2017. – 20 квіт. – (№ 16). – С. 2.
Сухоніс Д. На честь Надії, а не Чичеріна // Наше місто. – 2018. – 30 серп. – (№ 35). – С. 27.
Олена Кульбач. Надія Алексєєнко – почесна громадянка Катеринослава [Електронний ресурс]. – Режим доступа: https://www.dnipro.libr.dp.ua/Alekseenko_blagodiynicya_likarnya.
 

Подкаст за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=oOPvr4UC8PU