Прозріння війни

Які вони автори історій про війну? Як саме висвітлюють події з 2014 року  по сьогодення, чим  наповнюють сучасну українську літературу,  наші думки та життя? Наскільки кожен стає ближче, якими прозріннями обпалює?  З чого складається та правдива мозаїка подій? 
Починаємо відповідати.
Нова рубрика блогу «Прозріння війни»  до вашої уваги.

 

 Борис Гуменюк: «Не треба ніде карбувати наших імен»

 «…Бог послав нам велику війну , божевільне випробування.

Ми його може й не подужали б. Але, прийшов Гуменюк і перепровадив нас на іншій берег,  звідти все добре видно. Все, що з нами. Усе, що трапилося з нами на хитавицях війни.

Війна дала нам Гуменюка».

Іван Ребрик

 Уродженець Тернопільщини, він пише про справжню війну та про її майданові витоки.  Без рукописів,  черновиків та пафосу. На планшеті між боями. Пише  про блокпост «чимось схожий на церкву// А окоп на вівтар», про шовковицю під Мариуполем, що  «стає навшпиньки наче дівчина//Тягнеться до неба головою//Намагається заглянути за небокрай», їй самотньо та тривожно й  вона пам`ятає босі ноги солдатів. Він пише про час війни, де все йде зовсім по іншому, бо «він не вимірюється ані годинником, ані календарем. Бодай тому, що вимірюється життям твоїх товаришів»; про горобців «які, здається нічого не знають про війну, у яких на дереві за нашим вікном якісь там свої гороб’ячі клопоти».

 Його війна почалась з Революції Гідності 2014, серед представників письменницького цеху він опинився на полі бою один з перших. Спочатку заступником командира батальйону "ОУН", рік потому на установчому з’їзді його обирають головою Української Військової Організації.

«Вірші з війни» (2015 р.)  була першою книжкою про ті події, яка згодом увійшла частиною до його «Блокпосту» (2016), де зібрано авторські контенти в інтернеті про і події 2014-2015 рр.

 З перших днів повномасштабної російсько-української війни Борис Борисович в територіальній обороні Києва, згодом в бойовому підрозділі Збройних сил України.

«Я не знаю, який там з мене вояка, скоріш за все – «так собі», але свій суб`єктивний кут війни намагаюся тримати усіма доступними мені засобами. Сподіваюся, колись із таких суб`єктивних картинок складеться одна правдива мозаїка». Склалася.

 Він «не дбає про рими»,   а пише тоді, коли від болю хочеться кричати та розстрілювати небо. В його віршах та прозі дуже багато болю та неба. Він  пише, як свідок й  кожне його слово досягає своєї цілі, потрапляє в серце,  закарбовує розум. «Поступово мій білий вірш міняється на лиці// Рядки беруться чорним від люті //Від образи наливаються кров’ю // Вірш стає мокрим і солоним// Як кінці хустки згорьованої матері».

В одному з його інтерв`ю читаємо: «З чого зростають вірші? З болю та смутку за загиблими. А ще вірші ростуть із любові до своїх близьких, до побратимів, до України. Ненависть не народжує віршів...».

А ще він окремішний художник,  живописом зайнявся в п`ятдесят два   після першого повернення в 2017 році. А ще був завзятими пасічником та збирав  «небесну росу». Живопис та мед стали  для нього своєрідною реабілітацією. Одна з його улюблених картин «Осінь», яку здається намалювало сонце, він подарував  Тернопільському обласному краєзнавчому музею.  Всього Гуменюк намалював понад п`ятсот робіт, більшість з них продав та придбав необхідне для своїх побратимів.  В Києві у вересні 2022  пройшла його благодійна виставка в  Національному музеї літератури України. Останні роки Борис Борисович активно поєднував військову службу із волонтерською справою.

Український літературознавець Михайло Слабошпицький зазначить: «… Борис Гуменюк переїхав танком усю українську поезію. Тепер буде українська поезія до Гуменюка ті після Гуменюка». Поет та видавець Іван Ребрик доповнює: «Маємо видатного письменника. Він один заступає собою всю нашу епоху… Писано-переписано множество слів і сторінок. А достатньо його одного. Навіть забагато для одного життя. Для однієї смерті».

Борис Гуменюк зник безвісті під Бахмутом в 2022,  на донецькій землі, де «відчував себе наче малою дитиною за маминою спиною, де билося її серце»…

 Олена Ємельянова

 Фото https://ukurier.gov.ua/uk/articles/boris-gumenyuk-doki-ne-priviz-na-peredovu-virshi-z/

https://molbert.com.ua/ua/artist-5425.html
https://suspilne.media/316250-vijskovij-rodom-z-ternopilsini-prodae-svoi-kartini-sob-dopomogti-zsu/
офіціальна сторінка Бориса Борисовича Гуменюка на Facebook https://www.facebook.com/borys.humenyuk
 
Джерела: Гуменюк, Борис. Блокпост [Текст] : вірші, новели, публіцистика / Б. Гуменюк. - К. : Академія, 2016. - 332 с.
Гуменюк, Борис. 100 новел про війну [Текст] / Б. Гуменюк. - К. : ДіПА, 2018. - 272 с.