Григорій Косинка
(Стрілець).
Крилаті літери
Андрій
Малишко
Крізь скруту та поневіряння дитячого життя він
завжди бачив образи прекрасного, він і псевдонім свій – «Косинка» взяв від
польових квітів – червоних косинців, в які вдивлявся на улюбленій Київщині,
немов в усі таємниці Всесвіту. І Всесвіт згодом повернеться до нього доленосними
зустрічами, немов на чарівному човні винесуть його хвилі на берег літературний.
Серце його з того ж дитинства було
сповнене щирістю українських пісень, які
чув від матусі та односельців. Це майже перше, що він почав записувати у
зошити, ледве навчившись грамоті в чотири роки, завдячуючи дідусеві. А ще з
вражень дитинства – читання книжок, які він завжди просив привезти батька, й
особливе захоплення «Конотопською відьмою» Григорія Квітки-Основ`яненка.
Подавшись у чотирнадцять до Києва на заробітки,
бо родина, де було ще п`ятеро дітей, лишилася без годувальника, він вже й не
сподівався вирватися з тяжкого нужденного життя, з немилої роботи чистильника взуття.
Але ж випадок, про який він писатиме
неодноразово: від одного зі своїх клієнтів, який переконався, що вміє Гриць
читати та писати, отримує хлопчина клаптик паперу з порадою прийти наступного
дня до Київської земської управи. Майбутній письменник отримує посаду
кур'єра-реєстратора, до того ж влаштували його на навчання до вечірніх класів
гімназії. І знову випадок, бо потрапив Григорій на навчання до небайдужого та
зацікавленого вчителя словесності Павла Івановича, якому припали до серця твори
юнака про дитинство, і він порадив йому вчитись, бо має талант.
Ще один подарунок долі – рідний дядько по
матері був письменником. Калістрат Романович Анищенко розповів Григорію і про
безперервну працю над собою, і про необхідність навчання, і про музеї, театри
та лекції, які неодмінно потрібно відвідувати. А ще про «швидку оцінку становища, щоб мати, приступаючи до роботи, власні
образи та ситуації». У допомогу й коріння родинне, що знав найкраще, що
пережив та відчував серцем разом із селянською «грішною земелькою».
Цитати яскравого новеліста часів «Розстріляного
Відродження», кожна фраза якого, немов куля золота у серце небайдуже, в
«Пунктирах історії».
«Б'ється
червона селянська воля, умирає на своїх осьмушках та обніжках, але боронить
тілами, кров'ю свої оселі од армії "золотих богів"».
«До речі,
випадок у моєму житті завжди грав велику роль, більше – я глибоко вірив, що
чиясь незрима рука керує добрими й злими вчинками людей; на сьогодні, цілком
зрозуміло, смішно про це говорити, але в моїй уяві – вбогої мужицької дитини,
що прийшла до міста шукати щастя, стояв образ незримої, фатальної руки».
«Дитячі
літа ще й досі стоять мені перед очима, тільки час, здається іноді, заткав їх
на якусь хвилину синьою наміткою, – так врізались вони в пам'ять».
«Додому
ми приїхали, мов ті старці з убогого ярмарку».
«"Конотопська
відьма" – перша книжка, українською мовою писана, що потрапила була мені
до рук; Квітчина повість мене дуже вразила й здивувала: є, виходить, люди, що
пишуть по-простому, по-мужицькому…».
Фото https://esu.com.ua/article-3797
Джерела:
Косинка,
Григорій. Автобіографія / Г. Косинка. – Київ : Центр учбової літератури, 2018.
– 98 с. – (Класика української літератури).
Косинка,
Григорій. Вечірні тіні : оповідання / Г. Косинка. – Харків : Важпромавтоматика.
– [Б. м.] : Формат, 2007. – 320 с. – (Грамота).
Косинка,
Григорій Михайлович. Гармонія / Косинка Г. М. – Львiв : Каменяр, 1971. – 127 с.
Косинка,
Григорій Михайлович. Серце : новели / Г. М. Косинка. – Київ : Дніпро, 1967. –
198 с.
***
Гальченко,
Сергій Анастасійович. Скарби літературних архівів / С. А. Гальченко; під ред.
М. Г. Жулинського ; НАН України, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – Київ : АТОПОЛ,
2012. – 448 с.
Григорій
Косинка / Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка ; упоряд., авт. передм. С. А. Гальченко,
худож. Р. В. Варламов. – Харків : Фоліо, 2018. – 507 с. – (Митці на прицілі).
Наєнко,
Михайло Кузьмович. Григорій Косинка : літературно-критичний нарис / М. К.
Наєнко. – Київ : Радянський письменник, 1989. – 172 с.
Про
Григорія Косинку : спогади. – Київ : Радянський письменник, 1969. – 215 с.
Розстріляне
відродження : антологія 1917–1933: Поезія – проза – драма – есей / упоряд.,
передмова, післямова. Ю. Лавріненко. – Київ : Смолоскип, 2002. – 983 с.
***
https://uain.press/blogs/1120342-1120342
https://secinfchounbk.blogspot.com/2014/12/18991934.html
https://uain.press/blogs/1120342-1120342
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар