Обличчя ріднокраю

До історії кустарного відділу на виставці 1910 року в Катеринославі  (продовження)

Ми майже дослівно навели листа Лева Падалки, аби показати як визрівала ідея української оселі на виставці. Треба одразу зазначити: у цієї ідеї були як прихильники, так і супротивники. Дмитро Іванович Яворницький робив усе від нього залежне, аби ідею українського хутора втілити в життя. Тим більше, що головою розпорядчого комітету виставки був губернський предводитель (маршалок) дворянства князь Микола Петрович Урусов (1863–1918). Про приятельські взаємини Яворницького і Урусова свідчить уривок з листа Яворницького до Кесаря Білиловського від 18 квітня 1897 р.:

«...у мене єсть приятель великий, віце-губернатор, «светлейший» князь Грузинський. Немудра по мозку людина, але щирий і добрий чоловік, із города Владимира «на Клязьме» [Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького. Вип. 4.– Дніпропетровськ, 2005.– С. 29].

Незадовго перед тим, у 1902–1906 роках князь Урусов був полтавським губернатором (чому Лев Падалка і передавав йому з Полтави особисте вітання) і, нарешті, маєтки князя були в тодішньому Новомосковському повіті – селі Ундол-Степанівка Котівської волості та маєтку Паньківка. Під впливом Яворницького вся виставка мала бути оформлена в українському козацькому стилі, він також був експертом її кустарного відділу. Але, врешті-решт, перемогла концепція цивільного інженера поляка Франца Вишинського, архітектора виставки, затвердженого на цій посаді 10 жовтня 1909 року. Той зміг переконати князя Урусова, що виставка зовнішнім виглядом мала б нагадувати про «екатерининский», а не український запорозький стиль.

Тепер порівняймо захоплений відгук Євгена Чикаленка про виступи на виставці кобзаря Степана Артемовича Пасюги (1862–1933), до речі, померлого в голодний 1933 рік, зі зверхнім описом автора звіту-альбому виставки: «Скромное развлечение для публики представлял бандурист Н. Пасюга (автор навіть не спробував дізнатися справжнє ім’я Пасюги, якого звали Степаном – М.Ч.), протяжно и заунывно напевавший под бряцание бандуры украинские былины на заваленке малороссийской хатки» [Отчет-альбом Южно-русской областной сельськохозяйственной, промышленной и кустарной выставки в г. Екатеринославе, с 1-го июля по 10-е октября 1911 года (помилка: треба 1910-го).– Издание Екатеринославского губернского земства. Екатеринослав, 1912.– С. 194].

Оскільки назва «кустарна» було винесено навіть у назву виставки, то природньо, що кустарний відділ мав дуже вагомий вигляд. До речі, вперше кустарний відділ на виставках у Російській імперії був улаштований Московським губернським земством на художньо-промисловій виставці в Москві 1882 року.

Завідувачем кустарним відділом катеринославської виставки був ще один приятель Дмитра Яворницького – голова Катеринославської повітової земської управи Сергій Альбертович Бродницький. Він походив з культурної родини, батько і брат у нього були архітекторами в Катеринославі, сестра викладала музику. На початку організаційного періоду С.А. Бродницький звернувся до всіх губернських управ, що мали взяти участь у виставці, та повітових управ нашої губернії з особливою доповіддю і просив асигнувати спеціальні суми на організацію своїх кустарних відділів на майбутній виставці. Такі звернення про сприяння залученню кустарів були надіслані сільськогосподарським товариствам і кустарно-ремісничим закладам виставкового району і решти імперії: Київському кустарному товариству, товариству заохочення кустарних промислів у Польщі, всім кустарним складам і земським музеям і, головне, – Управлінню землевпорядкування та землеробства. До останнього було додане прохання залучити на виставку пересувну агентуру з продажу кустарних виробів.

Далі буде.

Микола Чабан

Література:

Путеводитель-каталог Южно-русской областной выставки, устроенной Екатеринославским Губернским Земством в г. Екатеринославе с 1-го июля по 25-е сентября 1910 года / Сост. А. Авчинников.– Екатеринослав, 1910.– 140 с.

Фоменко А. Міський сад – Парк ім. Глоби // Дніпропетровськ: минуле і сучасне. Оповіді про пам’ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С. 243–248: фото

Южнорусская областная сельскохозяйственная промышленная и кустарная выставка // Стародубов А.Ф., Самодрыга В.В., Иванов С.С. Память истории. г. Екатеринослав (г. Днепропетровск) по литературе и воспоминаниям.– Дніпропетровськ, 2001.– С. 178–184.

Южно-русская сельскохозяйственная, промышленная и кустарная выставка 1910 года в Екатеринославе.– Екатеринослав, 1912.– 666 с., ил.

* * *

Екатеринославские ярмарки // Дніпров. кур’єр.– 2001.– № 6.– С. 30.

Невский В. «Выставка удалась на славу» // Вісті Придніпров’я.– 2000.– 27 черв.– С. 13.

Рекуненко Н. Провинциальные истории: Екатеринославская выставка // Недвижимость в движении.– 2004.– 28 июня.– С. 10–11

Рекуненко Н. Провинциальные истории: Чем бы публика не тешилась... // Недвижимость в движении.– 2004.– № 29 (36).– 4 авг.– С. 10–11.

Симонова Е. Небольшое путешествие по Екатеринославской сельскохозяйственной выставке 1910 года // Дніпров. кур’єр.– 2003.– № 4.– С. 44–47

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут