Абгарян, Наріне. Манюня. Дорослим, які вміють посміятися над собою, і дітям, яким цікаво, яке ж дитинство було в їхніх батьків [Текст]: повість / Н. Абгарян ; пер. з рос. В. Прокопович; худож. Т. Філатова. – Київ: Рідна мова, 2016. – 376 с.: іл.
Кожна жінка мріє про романтику. Ну, там, про принца на білому коні, про червоні пелюстках троянд, застеляли навколишній антураж, про нескінченні компліментах, які сиплються, як з рогу достатку. Вже так воно природою заведено, що жінки - охочі до романтики істоти. Їх хлібом не годуй, дай тільки романтикою насолодитися.
Кожен чоловік мріє про те, щоб його залишили в спокої. Щоб не вимагали скакати на білому коні, наповнювати квартиру пелюстками троянд і сипати компліментами. "Ну які тобі ще потрібні компліменти, якщо я весь вже твій?" - розводить руками чоловік і перемикає серіал на футбол. От не знаю, яким місцем думала природа, коли створювала цих чоловіків. Ось прямо вся в тривожних роздумах!
Трилогія «Манюня» - це колосально наповнене джерело гарного настрою. Наріне Абгарян (до недавнього часу маловідома вірменська письменниця) вміє повертати дорослих у дитинство. Історія ведеться від імені Наріне, в якої є чудова подружка Маня (вона ж Манюня) – дівчинка-шибайголова з маленького провінційного містечка Берд. Через свій нестримний характер, вона разом із подружкою постійно втрапляє у різні комічні ситуації. Це те саме тепле, пустотливе і сповнене веселих пригод дитинство, що його кожна людина згадує, як найщасливіші миті життя. Кожен розділ книги починається з імені винуватці всіх подій – Манюні, і продовжується коротким висловом про описувані пригоди: «Манюня, або як ми спочатку шукали панами, а потім рятували сина Ба», «Манюня, або що робить велике кохання з маленькими дівчатами», «Манюня їде на концерт, або Як можна змусити гніватись Бетховена». Погодьтесь, звучить досить заманливо.
В Наріне Абгарян чудово виходить створювати неповторні образи. Тож сувора Ба (бабуся Мані) постійно сварить дівчат за їх скоєні шкоди, але ж може і почастувати смаколиками за гарно накритим столом. А Юрій (батько Манюні) – доросла людина, інженер, який не може зайнятись особистим життям, бо страшиться невдоволення і погроз Ба.
«Хто б насмілився відмовити Ба в допомозі? Ніхто! Жити хотіли всі».
В цих та інших персонажах чудової повісті всі ми можемо впізнати себе – звичайних людей зі звичайними проблемами. Але манера, в якій подаються всі ситуації, викликає купу гарного настрою та усмішку на обличчі, бо зі сторони ці пригоди виглядають неймовірно смішно.
І хоча ця історія пропонується для читання дітям, вона буде неодмінно цікавою і всім іншим. Бо в кожному з нас живе та маленька дитина, що мріє про неймовірне і всіма можливими способами намагається втілити бажане у життя. Тож знайдіть її в собі разом з героями цієї чудової трилогії!
Олександра Залогіна, бібліотекар відділу читальних залів
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар