(продовження)
Покровитель Пушкіна - любитель садівництва
У 1817 році обидва катеринославських сада - Верхній і Нижній (нинішні парки ім. Глоби та ім. Шевченка) вивели з центрального підпорядкування. Для їх управління імператор Олександр I заснував особливий Помологічний Комітет. (Помологія - наука про сорти плодових і ягідних культур). Катеринославський Помологічний комітет діяв з 1817 по 1843 роки. Це була офіційна установа, що завідувала Катеринославськими садами, а згодом одним тільки Казенним, тобто нинішнім парком ім. Л. Глоби. У чому секрет такої прихильності імператора до катеринославських садів? Ймовірно, справа в особистості керівника Комітету.
З 1820 року беззмінним Головою цього Комітету був І.М. Інзов. Генерал-від-інфантерії Іван Микитович народився у 1768 році. Його походження оповите легендами. З чуток, він був незаконним сином тодішнього спадкоємця престолу великого князя Павла Петровича - в майбутньому - імператора Павла І (таким чином, він міг припадати зведеним братом Олександру I). З 1818 року Інзов займав пост Головного попечителя і голови Комітету про колоністів Південної Росії, а з 1820 року - ще й був намісником Бессарабської області. Штаб-квартира піклувального комітету перебувала в Катеринославі, де в цей час проживав і сам Інзов.
В історії Росії Інзов відомий, перш за все, гуманним ставленням до О.С. Пушкіна під час південного заслання поета. Справа в тому, що Пушкін офіційно був спрямований на Південь саме під керівництво Інзова. Але старий-генерал, поблажливо сприймав дії молодого поета, відпустив його в подорож з генералом Раєвським і його дітьми на Кавказ і Крим. А потім надавав поетові негласне заступництво. Він "зрозумів своє завдання зберегти Росії ввірений його піклуванню дорогоцінний талант".Завдяки впливу та зв'язкам І.М. Інзова, Катеринославський казенний сад цілі десятиліття забезпечувався «вниманием начальства и довольно неплохим финансированием».
Кінець "золотого століття"
Доживши до глибокої старості, у 1845 році генерал Інзов помер. Незадовго перед цим скасували Помологічний Комітет, незабаром пішов з життя Адам Гуммель. Уже після смерті головного садівника, у 1848 році, нарахували, що в катеринославському саду перебувала 31 тисяча фруктових та 193 тисячі лісових дерев, 23 тисячі чагарників; 569 сортів квіткових і оранжерейних рослин в кількості 5642 екземпляра; 71 сорт городніх рослин і 27 сортів торгових, лікарських, олійних і фарбувальних рослин.
Все це багатство вже незабаром після кончини Гуммеля швидко стало приходити в занепад (хоча училище садівництва проіснувало ще близько десяти років). Сухі рядки ділового листування зберегли ще одну колізію: Гуммель-старший, ймовірно передбачаючи незавидну долю свого дітища, намагався у 1838 році зробити своїм офіційним "спадкоємцем" Гуммеля-молодшого - сина Лаврентія, визначивши його на посаду "наглядача саду". Ця спроба Адама Гуммеля не увінчалася успіхом. Йому було відмовлено з тієї причини, що статути державної служби не передбачали подібну спадкоємність в рамках сімейства.
"Золотий вік" Катеринославського казенного саду підійшов до кінця. У 1858 році училище садівництва скасували. Його територія була розділена на дві частини - Міський та Технічний сади. Попереду був новий "золотий вік" - зеленого центру індустріального Катеринослава.
(далі буде)Фото: Парк ім. Лазаря Глоби (В.Чкалова) у 60-ті роки минулого сторіччя
Максим Кавун
Джерело: http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=181
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Немає коментарів:
Дописати коментар