(закінчення)
У Софії Київській було укладено перший літописний звід 1037-1039 років, написано і проголошено знамените «Слово про Закон і Благодать» київського митрополита Іларіона. Є підстави стверджувати, що бібліотека Софії Київської і книгописна майстерня, заклали основу бібліотеки Києво-Печерського монастиря, а також бібліотек інших великих міст Київської Русі.
До наших днів дійшли лише поодинокі примірники рукописних книг. А налічувала вона понад 200 тисяч рукописних книг, писалося ж кожного року близько 50.
Де зараз знаходяться рештки фондів цієї бібліотеки достименно невідомо, тому що після навали татарських ординців, як свідчать Лаврентієвські літописи, мало що збереглося. Деякі книжки та пергаментні грамоти збережені у бібліотеці Печерського монастиря. І з приводу подальшої долі бібліотеки думки дослідників розділилися. Одні вважають, що частина її книг напередодні монголо-татарської навали розійшлася по бібліотеках різних соборів і монастирів, а решта загинула 1240 року при спаленні Києва. Інші сподіваються, що книги вдалося сховати десь у київських, а то навіть і прикиївських підземеллях. На думку відомого російського дослідника-книгознавця М. Розова, сліди бібліотеки Ярослава треба шукати в «Ізборніку Святослава», а також у 20 інших давньоруських рукописах, які зберігаються в Санкт-Петербурзі в Російській національній бібліотеці ім. Салтикова-Щедріна. Можливо, якісь книжки із Софії були переміщені в Києво-Печерський монастир. Павло Алеппський 1653 року писав, що в Києво-Печерському монастирі є прекрасне книгосховище з безліччю дорогих книг, у тому числі й пергаментних, яким не менше 500 років. Проте бібліотека згоріла 1718 року, і визначити, які книжки із Софійського собору були в ній, вже неможливо.
Залишається вивчати видання Розова і посилання на видання, які зробили інші дослідники, і можливо таємниця зберігання бібліотеки відкриється і стане сенсацією третього тисячоліття.
Більше про бібліотеку тут
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар