(продовження)
Два сада - міський і технічний
Друга половина XIX століття ... Місто впритул підійшло до Казенного саду і почло наступати на його територію. Поступово всі ділянки саду, що виходять на міські вулиці, перейшли у приватну власність. У 1860 - 1870-х рр. на "відвойованих" ділянках саду побудували католицький костел (просп. К. Маркса, 91) і лютеранську кірху (просп. К. Маркса, 103). А потім все ХХ століття - Театр ім. Горького, житлові і торгові будівлі, Будинок спілок ...
Ще в 1858 р. Казенний сад розділили на дві частини. Міська - відкрита для публіки. Технічна - здавалася в оренду, тут як і раніше розміщувалися дослідні ділянки, оранжереї, знову виникла школа садівництва і городництва. На початку XIX століття Міський сад взяв в оренду Англійський клуб, в 1904 році тут побудували літній театр.
Міський сад зазвичай відвідувала публіка "з середніх". Під час революції 1905 р. зазвичай спокійний Міський сад перетворився в місце демонстрацій і мітингів. 19 жовтня 1905 року тут пройшли багатотисячні збори робітників і солдатів. Жандармський ротмістр Шульц писав у донесенні департаменту поліції, що "... на багатотисячних мітингах відкрито збирали пожертви на динаміт і цвяхи на труну Миколі (імператору Миколі II - М.К.)".
Південно-російська виставка 1910 р.
З 1 липня по 25 вересня 1910 р. у Катеринославі проходила "Південно-Російська обласна промислова, сільськогосподарська і кустарна виставка". Вона розміщувалася в західній частині Міського саду. Виставка ця стала апофеозом модернізації Півдня Росії перед Першою Світовою війною і революційними потрясіннями, і наочно відображала рівень розвитку сільського господарства і промислових підприємств. Захід охоплювало цілий економічний район: Катеринославська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська губернії, області війська Донського і війська Кубанських козаків. У Міському саду Катеринослава в 1910 р. експонувалися і "малоросійський хутір", і американська ферма. Виставка пройшла з великим успіхом. На її проведення місцева влада витратила 100 тисяч рублів. Весь парк забудували великими павільйонами - тематичними і окремих фірм. (Останні вцілілі павільйони ( "Літо" та ін.) Розібрали вже в кінці вісімдесятих років ХХ століття).
Зміна епох і назв. Вулиця над парком
Після революції Міський і Технічний сади знову об'єднали в один парк. У 1924 - 1930 рр. провели його капітальну реконструкцію, перепланували і упорядкували територію, а сам парк назвали "Парком культури і відпочинку". Влаштували виходи на вулиці Шмідта і Сєрова, сходи з вулиці Комсомольська. Від проспекту Карла Маркса до Комсомольської вулиці пройшла вулиця Нова. Вона розсікла навпіл територію парку, а фактично пройшла над парком. Спеціальний міст був побудований для цього через парковий ставок. Цікаво, що "Новою" вулиця ця називалася вісімдесят років, і тільки в 2003 р. стала називатися вулицею В.В. Щербицького. На цій вулиці немає жодного будинку, і є всього два покажчика - при вході з боку Комсомольської.
У тридцяті роки парк змінив кілька назв - спочатку "Сад фізкультурників", потім "парк ім. Хатаєвича". Глава місцевих комуністів Хатаєвич незабаром був арештований і розстріляний як "ворог народу", і в 1939 р. парк назвали ім'ям загиблого великого льотчика Валерія Чкалова.
(далі буде)
Фото: Парк ім. Лазаря Глоби (В.Чкалова) у 60-ті роки минулого сторіччя
Максим Кавун
Джерело: http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=181
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Немає коментарів:
Дописати коментар