Роздобудько,
Ірен. Останній діамант міледі // Амулет Паскаля / І. Роздобудько. – Харків:
Фоліо, 2006. – С. 191–373.
Моя улюблена авторка Ірен
Роздобудько успішно працює в різних жанрах. Про це свідчать її неодноразові
перемоги у Всеукраїнському конкурсі «Коронація слова». Окрім роботи в засобах
масової інформації, працювала офіціанткою в ресторані, Снігуронькою у фірмі «Свято»,
кіномеханіком у відеосалоні, директором радіогазети металургійного заводу… Нині
– головний редактор журналу «Караван історій. Україна».
Зізнаюся, я із
задоволенням читаю її твори. Роман «Останній діамант міледі», теж не залишив мене
байдужою. Дуже цікавий! Легко читається. І сприймається з цікавістю. Тут є всі
атрибути пригодницького жанру: таємниче зникнення сестри головної героїні,
зухвале викрадення геніального рукопису, вбивства, зґвалтування… Герої роману –
наші сучасники. Найбільше мене захопила історія скандальної контрабандистки.
Крім того, було дуже приємно зустрітися на сторінках книги зі старими знайомими
з інших історій. Історія зникнення Жанни
та її подальша доля майже від початку була очевидною. І дуже дивно, що ніхто з
героїв не здогадався раніше про її зникнення.
Це авантюрний
пригодницький детектив із великою часткою іронії, свіжого гумору та проявами
надзвичайно сильної емоційності української письменниці. Іншими словами, цей
твір – симбіоз багатьох книжок Ірен, які полюбилися в дитинстві, де почесне
місце, звичайно ж, займає безсмертний Олександр Дюма. У цьому романі я зустріла
своїх найулюбленіших героїв, трохи модернізованих із легкої подачі пані
Роздобудько.
Авторка каже про свій
роман: «Зауважу одразу: я не запрошую до себе в гості – на ці сторінки –
тих, для кого серйозний вираз обличчя є свідченням розуму. Як казав барон Мюнхгаузен,
саме з цим виразом робилися найбільші дурниці на землі. Тому попереджаю:
шановні Серйозні Люди, не витрачайте час на читання. Ця книжка – данина моєму
дитячому захопленню Олександром Дюма і повна авантюра щодо всіх, можливо,
впізнаваних історичних і неісторичних осіб, котрі живуть на цих сторінках».
За канву роману слугує
історія міледі з відомого роману Олександра Дюма. Але авторка, використавши
історію з діамантовими підвісками, винахідливо пропонує свою версію життя
знаменитої жінки, кардинально заперечуючи всі характеристики героїв
французького прозаїка, принагідно називаючи його – «якийсь паризький йолоп,
шкрябун, що видав бульварний романчик»! А наших улюбленців – мушкетерів
вона просто знешкоджує! Гарячий гасконець у неї «зовсім миршавий і вживає у
фехтуванні підступні прийомчики». Витончений аристократ Атос «мився раз
на два роки… звик торкатися лише масних тілес своїх селянок», Портос – «ненажера-товстун
із завжди спітнілими долонями… лантух з потаємним захисним жилетом, якого
пошила його підстаркувата коханка», Араміс – «красень-інтриган із душею
святенника і тонкими вустами єзуїта».
Інтрига у романі зберігається
до останньої сторінки. Фінал можна додумати самій про подальше існування Макса,
Жанни та Влади. Я вдячна авторці за приємний відпочинок при читанні цього
роману.
Раджу до читання, всім, хто полюбляю авантюрні романи
та пригоди!
Тетяна Мищенко, завідувачка патентно-технічного відділу
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар