Досліджуємо історію

 

Дніпропетровськ – Половиця – Кодак: фольклорна та історична пам’ять (продовження)

Справжня дискусія розгорнулася на сторінках газети «Екатеринославский юбилейный листок» (1887, № 1–25) з приводу походження топоніма Половиця. У ній взяли участь місцеві історики й фольклористи, зокрема Іван Манжура, однак неабияку активність виявив Г. Залюбовський, бо саме він опублікував найбільшу кількість нотаток і зауважень з цього приводу.

Суть проблеми полягала в тому, що на кінець ХІХ ст. уже ніхто не міг пояснити етимологію цього слова – ні науковці, ні, тим більше, носії фольклору, а це засвідчує й давність поселення. Тож існувало багато різних версій як наукових, так і фольклорних, але жодна з них не могла претендувати на остаточність. Так, 78-літній дід М. Кравець на питання Я. Новицького, чому слобода названа Половицею, відповів: «Того, що вона у полі була».

Найдавніша фольклорна версія зафіксована архієпископом Катеринославським і Таврійським Гавриїлом (Розановим) від колишнього запорожця, мешканця села Михайлівка Катеринославського повіту Микити Леонтійовича Коржа. М. Корж помер 1835 року, у віці 104 років, тобто він народився, ймовірно, в 1731 році. Запис здійснювався в період з 1828 по 1831 роки. На думку М. Коржа, назва Половиця походить від того, що тут земля родила таку значну кількість полуниці, «що тим щедротам всі навколишні мешканці дивувалися, і ніхто їх зібрати не міг. І якщо, бувало, вони наспіють, а комусь заманеться з цікавості возом прокотити через ті галяви, то всі колеса будуть геть мокрі, як од води, і забарвляться, немов червоним сап'яном обшиті. Від такої надзвичайної й нечуваної рідкості та з подиву людського названа ця місцинка пращурами нашими, запорожцями, Половицею, тобто така, де безліч полуниць».

Безперечно, що це лише фольклорна версія і не більше, бо навіть сам Гавриїл, публікуючи 1842 року розповідь М. Коржа, спростовує її як історично недостовірну. Однак, вона залишалася актуальною серед мешканців Катеринослава аж до другої половини ХІХ ст. Так, на початку 1860-х років Г. Залюбовський записав спогади про колишній Катеринослав від Онуфрія Осиповича Стешенка. Він розповів про заселення міста в 30-х роках ХІХ ст., зокрема, вулиці Козачої, де згодом жив Г. Залюбовський, Невінчаної балки та Жандармської балки, урочища Млинки, Ярмаркової площі, Троїцької гори тощо.

 Стосовно назви Половиця інформант повідомив: «З іншого боку балки [Жандармської. – Л. І.], східної, що до ярмаркової площі, та по ярмарковій площі були великі високі бур'яни, а між ними безліч полуниці. І ми, бувало, ходили рвати її. Було багато полуниць і на тій горі, де Невінчана балка. Обидві гори були абсолютно недоступні, пустельні, і високі трави вільно росли».

 (Далі буде)

 

Людмила Іваннікова, кандидат філологічних наук

Джерело:

Джерело: https://shron1.chtyvo.org.ua/Ivannykova_Liudmyla/Dnipropetrovsk_Polovytsia_Kodak_folklorna_ta_istorychna_pamiat.pdf?

Фото: Суниця лугова

 Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут