«Львів. Місто натхнення та любові» (продовження)
Головне для льв'івян та лицарське благородство
Головними для львів’ян споконвіку були дві речі: храм і ратуша. Саме краса храму свідчила про прояв патріотизму, тому на будівництво ніколи не шкодували коштів. Навколо храмів будували оселі, а самі храми ставали духовним та освітніми центрами. Найстарішою серед будівель Львова вважається церква святого Миколая, дослідники припускають, що церква була усипальницею князів, зазнала декілька пожеж, але щоразу її відбудовували. Ще одна відома старовинна пам'ятка - Церква святого Юра 1280 року, її засновником став перший печерський монах – князь Василько, брат Данила Галицького, у середині XVIII сторіччя храм, існує і понині. Це головний греко-католицький собор Львова ї України. Згадуємо й Високий Замок, збудований за наказом вищезгаданого Казимира ІІІ, який до XVII сторіччя , до коли не був зруйнований козаками та турецькою армією, був справжньою неприступною фортецею.
Зупинитися бажається й біля Міського арсеналу, що у 1881 перетворили на Музей зброї та де представлено давню зброю та костюми військових понад тридцяти країн світу. У 1977 року перед Арсеналом встановили пам’ятник першодрукарю слов'янської книги Івану Федорову. Привертає увагу й велична споруда Латинського собору, де є багато меморіальних дощок, зокрема дошка на честь візиту Іоанна Павла ІІ. Серед величних буків та ялин зібрано близько 120 пам'яток архітектури, які представляють життя та побут етнічних груп західної України – лемків, гуцулів, бойків знайдемо у Музеї народної архітектури та побуту під відкритим небом - Шевченківській Гай, заснований у 1971 році. Загальний фонд музею налічує понад двадцять тисяч експонатів.
Не лишаємо поза увагою й архітектурний ансамбль площі Ринок, що є серцем городу з XIV віку. Львів'яни впевнені, що саме з цього міста потрібно починати знайомитися з містом. Саме тут оглядова вежа завдовжки шістдесят п'ять метрів, до якої ведуть триста п'ятдесят ступенів. І саме тут, як на долоні можна побачити старий Львів.
Забудована площа була німецькими колоністами, потім оновлювалася австрійськими та італійськими архітекторами, однак незважаючи на багато стилів це гармонійний архітектурний ансамбль. Бачимо тут строге дотримання архітектурних пропорцій. Будівлі мали були високі не менше трьох поверхів, однакові завширшки та з однаковою кількістю вікон. Якщо забудовники не дотримувалися, сплачували великий податок. Зараз тут музеї та мешкають люди.
Ринкова площа складається з сорока чотирьох кам'яниць. Кожен будинок є унікальним. У центрі ансамблю знаходиться символ міста – Ратуша (1827 -1835). Ця Ратуша є четвертою, дві згоріли при пожарах, третя завалилася. Ратуша має дев'ять залів і майже сто шістдесят кімнат. Споруду прикрашають чотири фонтани Адоніса, Діани, Нептуна та Амфітріти, встановлені в 1793 році . Раніше на місті цих фонтанів були колодці.
Багато історій пов’язано з цією площею. В одному з будинків мешкала місцева красуня Ганна. Багато сердець розбила вона і ось одного разу в її домі зустрілися два прихильника і посперечавшись влаштували дуель. У підсумку один був смертельно поранений, а іншого чекало суворе покарання. Але справі допомогло лицарське благородство. Суд повністю виправдав вбивцю, тому що суперник, вмираючи визнав себе винним у спорі.
Півтора сторіччя потому в іншому домі проходило весілля. Коронний гетьман Сенявський видавав заміж свою дочку. Під час весільної вечері на фасаді будинку палало шістсот факелів і чотириста ліхтарів. Але особливість полягала в іншому, тому що випити за здоров' я молодих мало все місто. Але як це влаштувати? По кутам дому були встановлені чотири дощові труби, відкіля рікою лилося вино.
Далі буде.
Джерела:
Бескид Юліян. Український академічний дім у Львові: Кузня українського мозку й характеру. -Торонто: "На сторожі", 1962. -79 с
Білоштан, Яків. Драматургія Івана Франка. -К.: Художня література, 1956. -253 с.
Гінріхс Я.П. Lemberg - Lwow - Львів: фатальне містоЯ.П. Гінріхс; пер. з нідерл. Я. Довгополий. -К.: Вид-во Жупанського, 2010. -144 с.
Гуркіна, Світлана Валеріївна. Греко-католицьке духовенство Львівської Архиєпархії в умовах переслідування радянською владою (1944-1950 рр.): Автореферат. /Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. -Львів, 2012. -20 с.
Iсаєвич Ярослав. Україна давня i нова.Народ, релiгiя,культура. -Львiв, 1996. -330 с.
Качор, Ігор Качор. Марево давнього Львова. -Львів: Апріорі, 2009. -164 с.
Книш, Зиновій. Справа східніх торгів у Львові. -Торонто: Срібна сурма, 1965. -206 с.
Лучшие города Украины: Киев, Днепропетровск, Одесса, Чернигов, Полтава, Харьков, Каменец-Подольский, Севастополь, Львов. -М.: Эксмо, 2012. -427 с
Львівський історичний музей : Путівник. -Львів : Каменяр, 1976. -247с.
Мельник, Ігор. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. -Львів: Апріорі, 2011. -320 с.
Мельник, Ігор Володимирович. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. -Львів: Апріорі, 2010. -288 с.
Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова. -Львів: Світ, 2001. -271 с.:
Міляєва, Людмила Семенівна .Стінопис Потелича: визвольна боротьба українського народу в мистецтві XVII ст.. -К.: Мистецтво, 1969. -247 с.
Наконечний, Євген. "ШОА" у Львові: Спогади. -Львів: Нан України -Наукова бібліотека ім. В. Стефаника, 2004. -304 с.
Николишин, Юрій Ігорович. Усе про Карпати. -Львів: Апріорі, 2012. -116 с.
Пасіцька, Оксана Ігорівна. Українське робітництво Львова у 20-30 рр. ХХ ст.: автореферат. -Львів, 2011. -20 с.
Перший напад Росiї на Львiв (1914): В 40-лiття контр-нападу українцiв на Петербург (25.II.1917- 25.II.1957). -Ню Йорк, 1957. -104 с.
Українські часописи Львова 1848-1939. -Львів: Світ. Т. 3 (1920-1939). Кн.2: 1929-1939. -2003. -926 с.
Українські часописи Львова.1848-1939 : Історико-бібліографічне дослідження. У 3-х т./ М.В. Галушко. -Львів: Свет, 2001 - 1: 1848-1900. -744 с.
Шах, Степан. Львів-місто моєї молодости. Ч.III " Цісарсько-Королівська Академічна гімназія". -Мюнхен: "Християнський голос", 1956. -362 с.
Шах, Степан. Львів - місто моєї молодости (Спомин присвячений Тіням забутих Львов'ян). -Мюнхен: Християнський Голос, 1955.
Степан Васильович Щурат : Бібліограф. покажчик. -Львів, 1988. -39 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар