Автор однієї з найулюбленіших українських пісень «Два кольори», провідний український поет, перекладач, визначний громадсько-політичний діяч. Людина, перу якої належить антологія перекладів «Світовий сонет», сонетів Шекспіра, антології польської, хорватської поезії. Який він – Дмитро Павличко? Дізнаємося у “Пунктирі”.
“В мені є Україна — моє головне почуття. А є ж іще сім’я, і дружба, і вороги… І тому, якщо говорити про центральне дерево моїх почувань, то воно все ж таки є Україною. Але це дерево не самотнє: я знаю традиції великих людей інших народів, я належу до світу свободи і сонця, але моя родина — то щоденне життя, хліб і молитва”.
"Дмитро Павличко — це мислитель, достойний продовжувач Івана Франка, каменяр нової доби" (Олесь Гончар).
“Життя народу – головний натхненник творця культури, який підсвідомо прагне свого вічного перебування у вічному житті нації”.
“Нас виховують наші перемоги і наші поразки”.
"Поет має гостре око, він уміє не тільки дивитись, а й бачити" (Максим Рильський).
“Політична культура – це глибоке розуміння й безкомпромісне відстоювання національної ідеї, що формується з найвищих досягнень національної і світової культури. А світова культура, власне, задля того існує, щоб творчі духовні таланти особистостей переходили в надбання світової цивілізації, в надбання окремих народів та влади окремих держав”.
“Ще у 40-ві в мене з’явилося відчуття, що поезія — це не фотографія, а дійсність, яку творить поетична уява людини. Дійсність, створена фантазією людини, набагато краща за фотографію, і живе вона вічно”.
Про Дмитра Павличка [Текст] : зб. Ст. / упоряд., ред. Д. Пилипчук. – К. : ВЦ Просвіта, 2019. – 1040 с.
Дмитро Павличко в Січеславі: [Зустріч у Палаці студентів з поетом] [Текст] // Бористен. – 2004. –№7. – С. 21.
Немає коментарів:
Дописати коментар