Голокост. Англійське слово, запозичене з латинської Біблії. Ілюстрація трагедій з періоду XII сторіччя. Скільки імен і життів обпалених!
Януш Корчак (справжне імя Хенрік Гольдшміт). При народженні він був названий, дотримуючись еврейської традиції, на честь діда. Польський письменник, педіатр, військовий лікар, який після Російсько-Японської війни 1906-го року вирішив присвятити себе педагогіці.
Дата його народження точно невідома. Батько не переймався бюрократичними формальностями. Хоча й був відомим для свого часу юристом.
Після його смерті родина лишилась без засобів для існування, Хенрік став єдиним годувальником. Своє літературне псевдо він узяв із відомого роману XIX сторіччя «Януш Корчак і прекрасна дочка мечника» під час участі у літературному конкурсі з двома своїми п`єсами.
У 20–30-х роках минулого сторіччя написав кілька дитячих книжок і книг для дорослих із питань турботи про дітей, відкрив дитячий журнал «Mały Przegląd» і організував власну радіопрограму. Все це принесло йому велику популярність.
Він тричі відмовився врятувати своє життя. Всі три рази заради дітей. Ні, не власних. Хоча чужих не буває. Мова про «Будинок сиріт» для єврейських дітей, який він заснував у Варшаві напередодні Другої світової. Втрете життя могла врятувати власна повість – казка «Король Матіуш Перший». Перед відправкою до табору з дітьми, офіцер СС звернувся до нього: «Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні. – А діти? – Діти поїдуть. Але ви можете покинути вагон. – Помиляєтесь. Не можу. Не всі люди – мерзотники».
Через декілька днів, у концтаборі Треблінка, Корчак, разом зі своїми дітьми, увійшов до газової камери. Він тримав на руках двох найменших, розповідаючи їм казку…
Декілька секретів любові, споріднених із заповідями, від Януша Корчака.
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотний закон подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те і зійде.
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь певний – для неї воно важке не менше, аніж у тебе, а можливо, і більше, оскільки у неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам'ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
8. Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід від плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ній творчого вогню. Це розкріпачена любов матері та батька, у яких ростиме не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, чого не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки з тобою.
Джерела:
Glinski, Mikolaj. Кем на самом деле был Януш Корчак? [Текст] / M. Glinski // Всесвітня література в сучасній школі.– 2018.– № 7.– С. 52–55 : ил.
Брухфельд, Стефан. Перекажіть це дітям вашим... Книга про Голокост в Європі, 1933–1945 [Текст] / С. Брухфельд, П. Левін, І. Щупак ; пер. з англ. Є. Саламаха.– 2-ге вид., допов. та розшир.– Дніпро : Укр. ін-т вивчення Голокосту Ткума, 2018.– 131 с.
Корчак, Януш. Право на повагу [Текст] : вибрані твори / Я. Корчак ; упоряд. І. Ковальчук ; пер. з пол.: І. Ковальчук, Б. Матіяш, Р. Свято.– 2-ге вид.– К. : Дух і літера, 2019.– 328 с.
Птіцин, Анатолій. Анатолій Птіцин про Шолом-Алейхема, Януша Корчака, Фріца Клейслера, Миколу Лукаша, Матір Терезу [Текст] / А. Птіцин ; худож. С. Сова.– К. : Фірма Антологія, 2016.– 113 с. : іл.
Немає коментарів:
Дописати коментар