Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят у світі. В Україні новорічні традиції мають особливо непросту та тривалу історію, їх святкували і в березні, і у вересні, і в січні. Детальніше – у «Ракурсі».
(продовження)
З приходом християнства на наші землі, впроваджується юліанський календар, і Новий рік починають святкувати 1 березня, що, за церковними переказами, відповідає даті творення світу. Нині ж це 14 березня, день преподобної мучениці Євдокії, згідно з народною традицією — це перший день весни, справжній перший день нового року.
Таке літочислення зберігалося до XV століття, поки церква не прийняла греко-візантійський церковний обряд, разом з яким початком церковного та громадянською року стало вважатися 1 вересня, бо приблизно саме в цей час відбулася перша проповідь Ісуса під час іудейського свята жнив, яке відзначається з 1 до 8 вересня.
У той же час на українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, а пізніше — Речі Посполитої, початок Нового року святкували 1 січня і літочислення велося «від Різдва Христового», так як папа Римський Григорій XIII впровадив нову календарну систему, або, як кажуть нині, «новий стиль», і всі європейські народи переходять на святкування Нового року 1 січня.
Натомість, Православна церква хоча й визнала неточність юліанського календаря, однак відмовилася переходити на григоріанський через те, що за новим стилем християнський Великдень іноді збігається з єврейським або наступає раніше, що заборонено «Апостольськими правилами».
Але у 1700 році і ми починаємо святкувати Новий Рік 1 січня завдяки царю Петру І. Причому, як і раніше, літочислення продовжувало вестися за юліанським календарем аж до 1918 року, через що тривалий час свято не збігалося із західноєвропейським. Він же увів традицію прикрашати ялинки, активно впроваджуючи святкові привітання, феєрверки та маскаради.
І лише у 1918 році на землях України впроваджується григоріанський календар і свято, що так ми любимо, знову починає збігатися з європейським. Натомість православна церква відмовилась переходити на новий стиль, через що усі нерухомі церковні свята та Новий рік продовжують святкуватися за юліанським календарем. Так з’явився в Україні Старий Новий рік.
Ось чому в нашій країні не один, а два Нових Роки.
Натомість свято 1 січня стало для українців веселим світським святом, яке об’єднало нас з рештою світу: не лише однією спільною датою, а й традицією святкування, яка передалася на наші землі ще за царя Петра. У свою чергу Новий рік 14 січня залишається невід’ємною складовою річного обрядового циклу українців, відображенням традицій, які перекликаються з міфічними та релігійними уявленнями поколінь наших предків.
https://ridna.ua/2017/12/yak-nashi-predky-svyatkuvaly-novyj-rik-ridni-tradytsiji/
https://www.youtube.com/watch?v=nuQ-Dbthcn8
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар