Микола Гоголь. Головний містик української літератури ХІХ-го сторіччя
Чекайте на продовження наступної п’ятниці!
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
«Я вважаюсь загадкою для всіх,
ніхто не розгадав мене абсолютно...»
Микола Гоголь
Зацікавленість даною особистістю не згасає вже протягом двохсот років. Адже досі він - неординарний письменник, який залишив багато загадок про себе.
Питання починаються ще з появи Миколи Васильовича. Вчені сперечаються про дату народження Гоголя. Одні вважають, що він з'явився на світ 20 березня, інші ж запевняють, що 1 квітня 1809 року. Мати, Марія Іванівна, у якої двоє перших дітей померли, ледь народившись, дала обітницю перед іконою Миколи Диканського, що, якщо у неї буде син і він виживе, назве хлопчика на честь чудотворця. Також вона просила місцевого священика молитися за неї і її майбутнє дитя до тих пір, поки не сповістять про народження.
За спогадами сестри письменника, він дуже любив розповідати про походження його імені.
Крім Миколи, в сім'ї було ще 11 дітей, з яких до свідомого віку дожили лише чотири молодші сестри - Марія, Анна, Єлизавета та Ольга.
Тож, містик народився в селі Великі Сорочинці Полтавської губернії Миргородського повіту. Він походить з козацької дворянської династії Гоголів-Яновських, родоначальником якої вважався гетьман Остап Гоголь, сподвижник Богдана Хмельницького.
Юнак ріс у творчо-набожній атмосфері, адже його батько, Василь Опанасович, славився поетом і драматургом, він володів домашнім театром свого друга, в якому також виступав як актор і сценарист. Мати ж, домовита господиня, відрізнялася досить сильними релігійними поглядами. Марія Іванівна і Микола були дуже близькі, саме завдяки їй творчість Гоголя наділена містицизмом.
Таланти майбутнього творця проявилися ще у шкільні роки. Він навчався в Ніжинському ліцеї, де почав писати їдкі епіграми та вірші про педагогів і учнів. Микола Васильович був обраний редактором місцевого рукописного журналу, також проявив себе і як художник. У 12 років у молодика почали рости вуса, і він настільки ними захопився, що почав домальовувати їх на кожній ілюстрації в підручниках. Його лаяли, але не виганяли, бо робив це дуже талановито! Не було рівних Гоголю і в театральних виставах. Особливо добре йому вдавалася роль пані Простакової - однієї з головних героїнь комедії Дмитра Фонвізіна «Недоросток». Костянтин Базілі, мандрівник і дипломат, надалі говорив: «Бачив я п'єсу в Москві і в Петербурзі, але зберіг назавжди то переконання, що жодний актрисі не вдавалася роль Простакової так добре, як грав шістнадцятирічний тоді Гоголь». Спогади Тимофія Пащенка, однокурсника Миколи Васильовича: «Всі ми думали тоді, що Гоголь піде на сцену, тому що у нього був величезний талант і всі дані для гри на сцені ...».
Письменство для Миколи Васильовича було подібно до ліків, що допомагали йому від душевних мук. Тоді плани юнаки були не ясні. Однак він знав напевно, що хоче служити Батьківщині і бути корисним своєму народові.
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар