Відкриття міської бібліотеки було нагальною справою, адже Катеринослав стрімко набував розвитку, перетворювався в центр металургійної промисловості. Микола Петрович Баллін в своїх публікаціях зазначив, що оскільки «Катеринослав знаходиться нині в періоді швидкого розвитку», то доцільно було б збудувати для бібліотеки особливе приміщення, де крім неї мали місце ще й архів та музей, який передбачається відкрити в Катеринославі, приміщення для бібліотек і товариств, які укладають угоду з міською (громадською) бібліотекою. Також він пропонував свої послуги в отримання довгострокових кредитів від іноземних будівельних компаній.
Громадську бібліотеку М. П. Баллін розглядав як бібліотеку передплатників, тобто кооперативну. У своїх публікаціях на сторінках «Екатеринославского юбилейного лист
ка» (всього їх було чотири) він розвиває свої думки стосовно призначення бібліотеки, вимог, яким повинні відповідати фонди і каталоги бібліотеки. Він зауважував, що значення бібліотеки заключається не тільки в тому скільки вона має книг, але і в тому, скільки читачів ними користується. Для збільшення числа користувачів він пропонував влаштувати читальні зали, причому не лише в приміщенні бібліотеки, а й в різних районах міста. Оскільки в Катеринославі тоді не було «мало-мальськи задовільних» спеціальних бібліотек, Баллін пропонував поєднання громадської і спеціальних бібліотек з поділом на відділи: загальний, краєзнавчий, ремісничий, технічний, довідковий, іноземний, архівний. Знаходимо в його пропозиціях і положення про міжбібліотечний абонемент.
Швидько, Ганна. Катеринославський Піквікський клуб (1858-1860) / Г. Швидько. - Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2003. - 147 с.
Фото: Парад в день 100-летнего юбилея Екатеринослава. 9 мая 1887 http://dnepr.info/news/dni-goroda-dnepra
Немає коментарів:
Дописати коментар