Сторінки

пʼятниця, 18 листопада 2022 р.

Українське вікно до японської душі

Міядзава Кендзі. 
Біль як «паливо у мандрівці» (продовження)

Верхівка неба була холодна-холодна, щойно викута сталь. Там, нагорі, ще було багато зірок, але самий низ східного небосхилу вже почав забарвлюватися в ніжно-фіолетовий колір дзвіночків.

Міядзава Кендзі


Початок двадцятих років минулого сторіччя сповнений поїздками та літературними публікаціями. У серпні 1923 року під приводом пошуку робочих місць для студентів Міядзава-сан їде до Сахаліну (тоді ще це частина Японії). Справжньою ж метою був пошук спілкування з душею сестри Тосі. Під час подорожі було написано серію сумних віршів. «Потрібно навчитися приймати біль та використовувати його як паливо в нашій мандрівці», – напише він пізніше. Трагічні емоції стали поштовхом і для роботи над романом-алегорією «Ніч на галактичній залізниці» (яп. 銀河鉄道の夜, інший переклад – «Ніч у потязі на срібній річці»). Роман лишився незавершеним, Міядзава-сан працював над ним і перед самою смертю. 

У квітні 1924 року Кендзі видає за свої гроші частину збірки нарисів «Весна і асура» (яп. 春と修羅). В індуїстській міфології та буддизмі асурами називали богів, які перебувають у постійній війні з іншими богами. У передмові автор виступає як ліричний «синій вогник», який бачить з космосу, вогник, що знаходиться в гармонії з усім навколо. І вогник цей ніколи не помре. Так само, як люди, що живі, доки лишаються у наших споминах. Десь високо високо та водночас – поруч. Вони подорожують на поїзді, що рухається по зоряному небу, стають зірками, потрапляють на небеса. Туга за Тосі присутня в кожному рядку. 

Збірка отримала високе визнання літературної критики. 

У школі, де він викладає, з`являються театральні вистави, як за його п`єсами, так і за сценарними розробками учнів, яких він на це надихає. Невдовзі, знов таки за власний кошт із мізерної зарплатні, видано першу книгу дитячих оповідань і казок «Ресторан, де виконують побажання» (яп. 注文の多い料理店). Твори його друкуються й у місцевих газетах і журналах друзів однодумців (яп. 同人誌 , додзінші).

Комерційного успіху книги, на жаль, не мали, але Міядзава-сан привернув увагу поета та скульптора Котаро Такамура і поета Сімпей Кусано. Захоплені талантом Міядзави-сан, вони допомогли представити його роботи літературному світові. Вірші Кендзі з'являються й у літературному журналі Кусано «Гонг» («Дора»).

Творча людяна особистість прагне більшого і більшого. Навесні 1926 року він залишає роботу в школі та створює товариство для ведення просвітницької роботи серед селян. У грудні того ж року їде до Токіо, де бере уроки швидкодрукування, мови есперанто, оргáну та віолончелі. Знайомиться й активно спілкується з міністром з Фінляндії та директором Академії есперанто. Як бачимо, коли він прагне, для нього немає ніяких перепон у спілкуванні, бажаннях і втіленнях. Вступає він і до японської сільськогосподарської партії префектури Івате. 

Він намагається самотужки займатися землеробством, впроваджує нові сільськогосподарські технології. Якщо говорити про паралелі між творчим і цілковито земним, слід згадати його відому працю «Загальний вступ до мистецтва агрономії», написану у віршах. «Асоціація селян Расу», яку він очолює, допомагає малозабезпеченим грошима, вчить землеробів правильно вживати добрива, покращувати урожаї рису. Міядзава-сан подорожує по селах з лекціями про науку культивування. Він підтримує простих людей в усьому, розмірковуючи про єдність сільського господарства, мистецтва, науки та релігії.

Теорія поєднується з практикою селянського мистецтва. Він вслухається в кожну ноту музичних творів, вони відбиті в кожному його вірші. Відомі й часто організовані ним для селян репетиції оркестру.


Далі буде. 


Олена Ємельянова, завідувачка сектору соціокультурних проєктів і зовнішніх зв`язків


Фото: https://blog.yakaboo.ua/ru/kenji_miyazawa/


Джерела:

Асадчих О. Тематика поетичної антології «Хяку-нін-іс-сю»: по одному віршу ста поетів // Вісник Київського Національного ун-ту ім. Т.Г. Шевченка. Східні мови та література. – 2011. – № 17. – С. 46–49.

Костирко М. Вивчення японської поезії // Всесвітня література в сучасній школі. – 2016. – № 3. – С. 12–13.

Меншій А. Проблема самотності в японській літературі: (На матеріалі творчості Харукі Муракамі) // Зарубіжна література в школах України. – 2006. – №7/8. – С. 27–29.

Миядзава, Кэндзи. Звезда козодоя / Кэндзи Миядзава. – СПб. Гиперион, 2009. – 374 с.

Набитович І. Українське вікно в японську літературу // Слово і час. – 2011. – 4. – С. 120–122.

Позія і проза життя Ісікава Такубоку // Зарубіжна література. – 2008. – № 11. – С. 1–12.


https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%8F%D0%B4%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B7%D1%96

https://www.litmir.me/br/?b=167726&p=1

https://www.nippon.com/ru/views/b05805/




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут


 

Немає коментарів:

Дописати коментар