Лідія Євчин. Баланс у цифрах і в житті
Завжди спокійна, врівноважена. Викликає повагу до себе з перших хвилин спілкування. Мінімум емоцій, але говорить влучно й лаконічно важливі речі про себе та світ. І потрапляють вони самісінько у серце, немов одкровення про тебе самого. Головний бухгалтер КЗК «ДОУНБ» Лідія Олександрівна Євчин – героїня нашого портрету.
Селище Ермішенки (Росія). Загадкові, рідні за сприйняттям, чудові за красою ліси Торопецького району Тверської області. Немов опиняєшся у казці. До того ж, ягоди та гриби. А потім приготувати їх, і це – знову казка, вже кулінарна. Ось такі згадки про дитинство.
Батьки Ольга Антонівна й Олександр Васильович поралися по сільському господарству, працювали у колгоспі та лісгоспі. В домі була невеличка бібліотека, переважно класика. Гоголь, Тургенєв і Чехов запам'ятались особливо красою мови, глибиною відображення почуттів як трагічних, так і кумедних. Батьки виховували не суворо, дозволяли все. Але донька приводів для хвилювань не створювала і бажала бути вчителькою. Особливо улюблених предметів у школі не було. Все давалося легко, достатньо проглянути, прочитати мимохідь – і завдання вивчене. По закінченню школи Ліда рік працювала викладачкою німецької мови та географії у маленькій сільській школі й остаточно зрозуміла: викладацька діяльність – історія не про неї.
Особливого вибору подальшого місця навчання не було, і Лідія Олександрівна вступила до економічного технікуму за спеціальністю «економіка в галузях сільського господарства», де навчили бачити за цифрами реальні справи. Навчання виявилось захоплюючим, знань отримала більше ніж у майбутньому в ВИШах, як згадує зараз (в 2015 році закінчила Університет митної справи та фінансів за спеціальністю «фінанси та кредит», та у 2017 році – Університет імені Альфреда Нобеля, за спеціальністю «магістр з фінансів і кредиту»). Вона вміє перетворювати запропоновані обставини на мотивації, які рухають життя. Ця риса в неї – від батька, за походженням естонця. Витримка, уважне ставлення та інтерес до всього, що пропонує доля. Тому, що естонські поселення – це завжди прийняття ситуації та максимальне особисте втілення в усіх контекстах – від географічного – до професійного. Зі збереженням національного звучання, безумовно.
Отже, після закінчення технікуму влаштувалась Лідія Олександрівна касиркою до сільської ради, збирала податки, видавала зарплатню. Працювати було неймовірно цікаво. Неймовірно! Великою професійною школою з бухгалтерського обліку, позначає вона той час. Дуже вдячна людям, які були поруч, особливо згадує бухгалтера Ельвіру Яківну – пунктуальну, вимогливу. Головне, чому в неї навчилася – педантичності в обліку. «Цифра скаже все, ніяких слів, спочатку вона, як королева, а потім вже те, що робити», – так піднесено та водночас просто чуєш про зміст її роботи.
У 1993 році Лідія Олександрівна вийшла заміж та три роки потому переїхала до Дніпра.
Місто вирізнялося для неї тим, що тут всі самотніші, незважаючи на те, що навколо та поруч набагато більше людей. «У селі ж – всі сусіди члени родини, все спільно: й горе, й радість».
Деякий час працювала спеціалістом-бухгалтером в Управлінні соціального захисту Жовтневого (зараз Соборного) району, з 1999 почала трудову діяльність у Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія на посаді заступника головного бухгалтера. У 2004-му обійняла посаду головного.
Одна з показових візитівок ДОУНБ – чудовий фаховий дружний колектив. Бухгалтерія, звісно, є відзеркаленням цього й у відсвітленні цієї часточки, теж заслуга Лідії Олександрівни. Коли питаєш, як такий чинник створити, як досягти, відповідає, що до кожного співробітника необхідно ставитись із розумінням і водночас вимогливо. Головне – і професійне, і людське, якщо «ваги» коливаються, потрібно корегувати, вирівнювати. Досягати балансу, необхідного для загальної справи.
«Ми навчаємось на практиці кожного дня. Коли зупинка, стагнація – не цікаво. Рухома сила та мотивація для бухгалтера – навчання, для того маємо майже щоденне оновлення законодавчої бази. Мій особистий двигун – у прагненні до нових знань. Це й насправді сила. Опанувати навички та вміння, що були до того непідвладні – супер-стимул. Якщо б було інакше, припинила б працювати».
Заслужено високу оцінку Лідії Олександрівні як головному бухгалтеру дає директорка бібліотеки Надія Миколаївна Тітова, адже всі фінансові питання вирішуються завжди разом. Надія Миколаївна стверджує, що під час свого директорства, доводилось працювати з декількома головними бухгалтерами, але період роботи з Лідією Олександрівною – найефективніший і корисний для бібліотеки. Вона – професіонал найвищого гатунку: авторитетна, розумна, далекоглядна, принципова. І головне, завжди міцно тримає руку на пульсі фінансово-економічних і законодавчих змін, пропонує найоптимальніші варіанти вирішення найскладніших фінансових питань. Тож і команда бухгалтерів, яку Лідія Олександрівна очолює ось уже майже двадцять років, уміло і систематично переймає досвід, професійні навички та дослухається до її слушних рекомендацій і зауважень.
Щастя для Лідії Олександрівни – це спокій у душі. Якщо питаєш про головні риси, вважає складним для себе й оточуючих власну надмірну працьовитість.
Окрім роботи, життя наповнюють син, чоловік, друзі. У родині в неї цілковите рівноправ'я, повага до інтересів кожного.
Її оминає розчарування тому, що вона вже давно не дивується та мікширує ситуації, що викликають негативні емоції. Радіє успіхам сина, який працює програмістом у Польщі. Головне, чому навчила, є працелюбство та вміння слідкувати за своїм здоров'ям.
Коли буває особливо важко, згадує тітоньку Ларису Антонівну, сама виховала та підняла шістьох дітей. Після того, як в неї помер чоловік, наймолодшому синові виповнилося шість. Такі люди є для неї особистостями. Не ремствувати, не посилатись на складнощі, а згадуючи улюбленого автора – «Нести свій хрест та вірувати». Це зрозуміло та близько для неї й тому, що вона сама відповідає змісту цього «звання» – Особистість.
Олена Ємельянова,
завідувачка сектору соціокультурних проєктів та зовнішніх зв'язків
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Немає коментарів:
Дописати коментар