На долоні історії

Іван Кочерга. Майстер часу (продовження)

Українська мова, як натхнення та перші кроки у літературі

Перший крок у літературі Іван Кочерга зробив ще у Чернігові в 1904 році. В «Черниговских губернских ведомостях» він надрукував кілька грунтовних театральних рецензій за підписом-криптонімом «И.А.К.» або іменем одного з героїв власної майбутньої п'єси «Майстри часу» – Карфункель. Сам письменник початком своєї творчості вважав 1910 рік, коли була створена романтична п'єса-казка російською мовою «Песнь в бокале». 

Він надихався творами Гете, Гейне, Ібсена, Гофмана, Метерлінка, вдивлявся в цих несхожих героїв нової драми та чудово знався на західноєвропейській літературі в цілому.

До речі, і перші драматичні твори, і перші вірші, і театральні рецензії (а їх назбиралося близько ста) письменник писав російською. На той час так було безпечніше, до того ж, коли Івана приймали на державну службу, як всіх чиновників, змусили дати розписку, що він не є учасником жодної політичної організації, а потім ще й зобов'язали скласти церковну присягу на вірність самодержавній владі.

Молодий Кочерга не відзначався радикалізмом, був працьовитим, законослухняним і сумлінним, за що досить швидко отримав чин колезького асесора і орден Станіслава III ступеня. Жовтневі революційні події сприйняв індиферентно.

П'єса «Песнь в бокале», перекладена українською Павлом Тичиною, вперше була поставлена в Харківському Народному театрі лише 1926 року під назвою «Легенда про пісню». 

Уже після революції були написані п'єси «Изгнанник Вагнер» (1921), «Зубний біль сатани» (1922) та «Викуп» (1924).

Українською Кочерга почав писати на початку 20-х. Саме «солов’їна» мова творів, якою письменник володів бездоганно, принесла йому славу. Побудова динамічного інтригуючого сюжету, комедійна ситуація, жвавий діалог – усе лягало на аркуші вільно, легко та натхненно.

20 лютого 1926 року в театрі імені М. Заньковецької відбулася прем'єра «Феї гіркого мигдалю», а у 1927 році драматург пише нову п'єсу «Алмазне жорно», присвячену подіям Коліївщини.

Через рік автор створив ще декілька п'єс – комедію «Натура і культура», драму-феєрію «Марко в пеклі» (1928 р.) і низку так званих «кооперативних» творінь, типових для того часу. У цей же період Кочерга переходить працювати літредактором у міську газету «Робітник», а згодом – у «Радянську Волинь».

Далі буде.

Джерела: 

Антологія драматургічних творів з української літератури 11 клас [Текст]. – Дніпропетровсьск : Дніпрокнига, 2008. – 575 с.

Деліянівська, Людмила Семенівна. Українська драматична поема (Проблематика, жанрова специфіка) [Текст] / Л. С. Деліянівська. – Київ : Вища школа, 1984. – 160 с.

Кисельов, Йосип Михайлович. Перші заспівувачі [Текст] : літературні портрети українських радянських драматургів / Й. М. Кисельов. – Київ : Радянський письменник, 1964. – 389 с. 

Кочерга, Іван Антонович. Ярослав Мудрий [Текст]. Свіччине весілля : Драматичні поеми / І. А. Кочерга. – Київ : Дніпро, 1987. – 326 с.

Кочерга, Іван Антонович. Вибрані твори [Текст] / І. Кочерга. – Київ : Сакцент Плюс, 2005. – 480 с.

Кочерга, Іван Антонович (1881–1952). П'єси [Текст] / І. А. Кочерга ; авт. передм., авт. приміт. Я. П. Білоштан. – Київ : Мистецтво, 1983. – 253 с.

Українська драматургія ХІХ–ХХ століть: Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Іван Кочерга [Текст]. – Київ : Наукова думка, 2006. – 408 с. 

Українська література [Текст] / ред. В. М. Борщевський. – 4-те вид., доп. и перероб. – Київ : Вища школа, 1976. – 431 с. 

Цалик, Станіслав Миколайович. Таємниці письменницьких шухляд. Детективна історія української літератури [Текст] / С. Цалик, П. Селігей. – Київ : Наш час, 2010. – 352 с.

Шлапак, Дмитро Якович. Драматургія – на посту [Текст] / Д.Я. Шлапак. – Київ : Товариство «Знання», 1970. – 48 с.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут