На долоні історії

Іван Кочерга. Майстер часу

Життя на колесах, дерев'яні ляльки та Самсон

Людина, яка вписала яскраві сторінки традиції в історію українського театру та власною наполегливістю довела – все неможливе є можливим. Іван Кочерга у рубриці «На долоні історії».

Іван Антонович Кочерга народився 6 жовтня 1881 року в містечку Носівка на Чернігівщині. Батька його – Антона Петровича вважали стовідсотковим Дон-Кіхотом. Оточення відзначало його надзвичайну чесність і порядність. Хоча саме через ці незатребувані риси було змарновано його блискучу кар'єру, на долю він ніколи не скаржився. Згодом він одружується з дочкою сільського землевласника, яка мала яскраві акторські здібності, вміло декламувала й імпровізувала, хоча ніколи не виступала на сцені. При світлі гасової лампи малий Іван часто цілими вечорами слухав її чудові розповіді. Родина часто переїжджала, тому що Антон Петрович обійняв посаду залізничного службовця. Хлопчикові подобалося «життя на колесах», сповнене нових знайомств і вражень.

Київ і його мистецьке життя справили сильне враження на юнака. З усіх населених пунктів батько Кочерги найбільше любив саме це місто. Якось із сином проходив повз Житній базар і показав малому Самсона, який роздирає пащу страшному левові, а з тієї пащі бризкає цівка води. Батько запропонував синові напитися тієї води, щоб ніколи не забути Києва й повертатися в це місто ще і ще. Така романтична подія навіки закарбувалася в свідомості Івана. Пізніше у своїй драмі «Ярослав Мудрий» було проголошено: «Хто вип'є раз дніпровської води // Тому ніколи Київ не забути».

Дитина росла не по літах розумною та допитливою. Малий добре малював, і друзі сім'ї пророчили йому, що він обов'язково стане відомим художником. Але хлопчик знайшов інше уподобання – захопився грою в театр. Він клеїв дерев'яних ляльок, малював декорації – мав перед собою кожного дня цілу іграшкову країну. В усіх провінційних містах і містечках, не кажучи вже про столицю, хлопчик просив батька відвідати з ним театр. Але після 1905 року не завжди щастило побачити цікаву виставу, бо почалася реакція, й цензура дозволяла ставити лише трафаретні водевільчики.

Як всі діти із заможних сімей, початкову освіту Іван одержав удома. У 1899-му Кочерга закінчує гімназію та їде до Києва, де вивчає право на юридичному факультеті. Одержавши диплом другого ступеня, молодий фахівець міг знайти собі роботу за спеціальністю навіть у столиці, але повернувся до Чернігова, де на нього чекала кохана дівчина, та невдовзі одружився. Юристом він не працював жодного дня.

Аделаїда Соколовська була закохана в Івана ще з тих часів, коли він закінчував гімназію. Дівчина виховувалась у сім'ї старшої сестри – матері не пам'ятала, батько її – талановитий піаніст – постійно гастролював по країні й не міг брати дочку з собою. Коли молодята побралися, їм було вже двадцять чотири роки, у 1906-му в подружжя народився первісток Михайло, через два роки – Роман.

Далі буде.

Джерела: 

Антологія драматургічних творів з української літератури 11 клас [Текст]. – Дніпропетровсьск : Дніпрокнига, 2008. – 575 с.

Деліянівська, Людмила Семенівна. Українська драматична поема (Проблематика, жанрова специфіка) [Текст] / Л. С. Деліянівська. – Київ : Вища школа, 1984. – 160 с.

Кисельов, Йосип Михайлович. Перші заспівувачі [Текст] : літературні портрети українських радянських драматургів / Й. М. Кисельов. – Київ : Радянський письменник, 1964. – 389 с. 

Кочерга, Іван Антонович. Ярослав Мудрий [Текст]. Свіччине весілля : Драматичні поеми / І. А. Кочерга. – Київ : Дніпро, 1987. – 326 с.

Кочерга, Іван Антонович. Вибрані твори [Текст] / І. Кочерга. – Київ : Сакцент Плюс, 2005. – 480 с.

Кочерга, Іван Антонович (1881–1952). П'єси [Текст] / І. А. Кочерга ; авт. передм., авт. приміт. Я. П. Білоштан. – Київ : Мистецтво, 1983. – 253 с.

Українська драматургія ХІХ–ХХ століть: Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Іван Кочерга [Текст]. – Київ : Наукова думка, 2006. – 408 с. 

Українська література [Текст] / ред. В. М. Борщевський. – 4-те вид., доп. и перероб. – Київ : Вища школа, 1976. – 431 с. 

Цалик, Станіслав Миколайович. Таємниці письменницьких шухляд. Детективна історія української літератури [Текст] / С. Цалик, П. Селігей. – Київ : Наш час, 2010. – 352 с.

Шлапак, Дмитро Якович. Драматургія – на посту [Текст] / Д.Я. Шлапак. – Київ : Товариство «Знання», 1970. – 48 с.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут