На долоні історії

Олена Теліга. «Поетка вогненних меж» (продовження)

«Мій єдиний, мій коханий, зустріч моя найсвітліша»

Оленка щиро закохується в Михайла Телігу – студента лісового відділу агрономічно-лісового факультету. «Мій єдиний, мій коханий, зустріч моя найсвітліша», – так звертається вона до нього у своїх листах. Вона пише про їхнє кохання, як про світле, радісне вільне щастя.

Безумовно, Михайло відіграв велику роль в тому, що з Лєночки Шовгенової постала українська поетеса і патріотка Олена Теліга. Сталося це, зважаючи на особистість Михайла, невипадково. 

Він був учасником національно-визвольного руху 1917–1921 років, певний час був ад'ютантом у загоні самого Симона Петлюри. А почалося все з Кобзаря, що справив на нього дуже сильне враження. «Все почалося з бандури,  – згадував він. – Чари її мене вхопили і повели тією стежкою, на кінці якої я бачу щастя свого народу». Він заприсягся неодмінно вивчитися грати на цьому інструменті, читав українські книжки, цікавився українською історією і невдовзі став цілком свідомим українцем. 

Коли на Кубані знищували українську інтелігенцію, він брав участь в акціях протесту і проніс колись по вулицях Катеринодара великий жовто-блакитний стяг. До України він переїздить, коли йому виповнилося лише вісімнадцять років.

Саме від нього в поезіях та есеях Олени Теліги така щира цікавість козацькою історією, розуміння, що саме відтоді починається справжнє українське коріння, розуміння, що українська нація… «має за собою тисячолітній досвід…» 

1 серпня 1926 року Олена і Михайло обвінчалась у празькому храмі св. Миколая. «Висока, тоненька з ясними очима, в ясній сукні,.. вона була така, як її двадцять років, така іскриста і весняна, як соняшний день навколо неї…»

Саме в Чехії відбувається становлення Олени Теліги  як поетки та публіциста-літературознавця. Саме тут вона належить до Празької поетичної школи, учасники якої обрали за мету надати читачам усвідомлення своєї національної окремішності та необхідності з'єднати всі волі в єдину. 

Спочатку Олена не хотіла ділитися своїми віршами з широкою аудиторією і читала свої перші поетичні спроби лише друзям. Саме друзі надсилають, немов би від неї, вірші до редакції «Літературно-наукового вісника», і коли вона отримує схвальний зацікавлений відгук, лише тоді відкриває свою творчість широкому колу читачів. «Мене тягне зафіксувати в своїх віршах саме «живе життя» і з безмежною кількістю ріжних настроїв». 

Отже, наприкінці 1928 року і на початку 1929-го у «Літературно-науковому віснику» з'являються «Весняне», «Тільки вечір злітає на місто» та «Радість». До речі, критики у свій бік Олена не полюбляла та й не критикувала інших, за винятком добродушного та приятельського, висловлення своїх вражень.

У другій половині вересня 1929 року подружжя переїздить до Варшави.

Далі буде. 

Джерела:

Олена Теліга [Текст] : співаник: пісні сучасних українських гуртів та виконавців на вірші Олени Теліги з нотами й акордами та аудіодиск з музичним альбомом / Громад. спілка «Творче патріот. об-ня «Муз. Батальйон» ; авт. передм., літ. упоряд. О. П. Кротюк. – К. ; Кам'янське : Видавничий дім «Андрій», 2020. – 47 с. : фот. эл. опт. диск (CD-ROM). – (Нескорений ПроRock).

Теліга О. Ів.  Вибрані твори [Текст] / О. І. Теліга ; упоряд. О. Зінкевич ; авт. передм. Р. Семків ; авт. вступ. ст. Є. Сверстюк. – 2-ге вид. – К. : Смолоскип, 2008. – 534 с. : портр.

***

Багряна А. Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену Телігу, Вангу, Марію Приймаченко, Славу Стецько [Текст] : оповідання / А. Багряна ; худож. Д. Марцін. – К. : Фірма Антологія, 2016. – 93 с. : іл. – (Життя видатних дітей).

Донцов Д. Поетка вогненних меж. Олена Теліга [Текст] / Д. Донцов. – Торонто : [б. и.], 1953. – 95 с. 

Ільницький М. М. Західноукраїнська і емігрантська поезія 20–30-х років / М. М. Ільницький ; Т-во Знання України. – К. : Т-во Знання України, 1992. – 48 с. – (Б-ка журн. Пам'ятки України : українське відродження: історія і сучасність ; сер. 1. № 2) (Кобза. Сер. 6 ; № 3).

Миронець Н. Олена Теліга [Текст] / Н. Миронець. – К. : Наталія Брехуненко, 2009. – 62 с. – (Великі українці) (Про Україну з гонором і гумором).

Слабошпицький М. Ф. 25 українських поетів на вигнанні [Текст] / М. Слабошпицький. – К. : Ярославів Вал : Журн. "Київ", 2012. – 716 с.

Чемерис В. Л. Амазонка [Текст] : повість / В. Л. Чемерис. – Харків : ЛА Час читати, 2016. – 507 с.