Сторінки

пʼятниця, 12 листопада 2021 р.

На долоні історії

Амедео Модільяні: «Людина – це світ, який іноді вартий будь-яких світів...»


Амедео Модільяні. Дослідики називають його другим Амадеем, хоча других, напевно, не буває, і кожен у втіленні своєму – єдиний і неповторний. Суперзірка паризьких кав’ярень початку XX, а у XXI – шалено затребуваний на лондонських аукціонах.

Тридцять п`ять років, ікона для багатьох, життя в мистецтві на космічній  щвидкості, невизнання, вир пороків, кохання, помножене на пристрасть… 

Він був представником скоріше не експресіонізму, а власного неповторного стилю, який відстоював, як обпалюючу самість. 

Окремий. Завжди. Саме людину вважав він світом, вартим будь-яких світів.

Про його життя збереглося мало свідчень, яким можна цілком довіряти. Але, спробуймо відзеркалити.


Цілком беззаперечно, що народився майбутній геній 12 липня 1884 року. Батьки його були євреями-сефардами, предки яких у XVIII столітті оселилися в легендарній юдейській гавані – тосканському містечку Ліворно. Місто спроєктували Фердинандо Перший Медічі й архітектор Бернардо Буонталенті як ідеально-Ренесансне. Можна сміливо назвати його мозаїкою повної релігійної та економічної свободи для представників усіх національностей і віросповідань. 

Саме в хвилини народження нашого героя у «ренесансному» Ліворно трапилась подія цілком прозаїчна – до будинку Модільяні налетіли судові пристави вилучати майно за несплату боргів. Справа в тому, що батько Амедео – Фламініо Модільяні, знаний італійський живописець, фінансові справи вів, як нікчема. За місцевими законами кредитори не мали права торкатися ліжка породіллі, і Модільяні-старший з численною ріднею почав ховати нехитрі пожитки під ковдру дружини. Таким чином, ще до народження Амедео вже рятував родину від розорення. 

Мати його Еугенія Гарсін, за фахом вчителька, знала кілька іноземних мов і, дякуючи цьому, її переклади стали додатковим прибутком сім'ї. Дитинство в Ліворно перетворило Модільяні на поліглота, він побіжно спілкувався найпоширенішими європейськими мовами, але незнайомим представлявся виключно як «Модільяні, єврей». Ця «візитна картка» була для художника типовим проявом неповторного «я». Дещо театральне, але впевнене та самодостатнє. 

Амедео був четвертою, молодшою, дитиною і мати віддавала йому всю душу. Помітивши схильність улюбленця до образотворчого мистецтва, спочатку приглядалася, щоб не помилитись та не віддати Амедео у полон до музи, чужої йому. Хлопчик тяжко хворів на плеврит, а потім на тиф, і те, що вижив, було справжнім дивом. У гарячковому маренні одинадцятирічна дитина заявила матері, що, перш ніж померти, повинна побачити шедеври старих майстрів у палаццо Пітті та галереї Уффіці. Тоді вона зрозуміла – захоплення у дитини справжнє.

Коли Модільяні виповнилося чотирнадцять, його віддали на навчання до місцевого художника Гульєльмо Мікелі, й він став його наймолодшим учнем. Хлопчик швидко визначився з сюжетами – його захоплювали  портрети, хоча вчитель, перш за все, був майстром пейзажу. 

Мандруючи Італією, художник-початківець всмоктував усе, що впадало в око, вдивлявся в твори видатних живописців. У Римі вступив до школи живопису, невдовзі перебрався до Венеції, де став студентом «Вільної школи оголеної натури».

Далі буде. 

Джерела:

Амедео Модильяни в воспоминаниях дочери и современников [Текст]. – М. : Галарт, 1995. – 144 с.

Виленкин, Виталий Яковлевич. Амедео Модильяни [Текст] / В.Я. Виленкин. – М. : Республика, 1996. – 272 с. 

Диль, Гастон. Модильяни [Текст] : альбом / Г. Диль. – М. : Слово/Slovo, 1995. – 96 с. – (Картинная галерея). 

https://story.ru/istorii-znamenitostej/istoriya-iskusstv/amedeo-modilyani-100-let-so-dnya-ukhoda-v-beskonechnost-/

https://www.gq.ru/success/amedeo-modiljani

Фото: 

https://www.psyh.ru/proklyatyj-modi/



Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут  


 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар