Протягом 1852-1859 років фонди бібліотеки знаходяться в законсервованому стані й читачам не видаються.
Значну роботу щодо поновлення діяльності бібліотеки в Катеринославі провели представники місцевої інтелігенції: Микола Петрович Баллін, Володимир Миколайович Єлагін, Михайло Михайлович Стопановський та інші. Молодь входила до літературного товариства, яке називала «Піквікським клубом. Вони відчували велику потребу у користуванні книгами та журналами саме у бібліотеці. На одному з засідань клубу Микола Баллін написав на аркуші паперу: «Громадська бібліотека в Катеринославі не лише корисна, але й необхідна» і запропонував компанії підписати аркуш. На оформленому листі свої підписи поставили біля 100 осіб, а на її існування зібрали 300 рублів. 
Повідомлення про організацію Катеринославської громадської бібліотеки було вміщено в місцевій газеті, а також в «Одеському віснику». Почали надходити благодійні пожертвування - гроші і книги, що дало змогу відкрити заклад у вересні 1859 року .
Завідування бібліотекою було доручено чиновнику Приказу громадської опіки Василю Петровичу Ульману, який, на той час, мав власний книжковий магазин. У цьому книжковому магазині і містилася бібліотека. При відкритті в ній нараховувалось лише 546 назв. В фонд було покладено залишки старої уваровської бібліотеки, переданої губернським начальством, і нові книги, придбані на кошти, пожертвувані містом і зібрані піквіками за спеціальною передплатою.
Пупченко, Володимир. До історії бібліотечної справи на Дніпропетровщині (1830-1917 рр.): матеріали досліджень / В. Пупченко. - Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2007. – 48 с.
Швидько, Ганна. Катеринославський Піквікський клуб (1858-1860) / Г. Швидько. - Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2003. - 147 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар