Взагалі гори — це колиска людської цивілізації. Здавна вони мали символічне
значення. «Культурні рослини і людські племена мають однакові місця виникнення
— гірські системи земної кулі»; а звідси й робиться висновок, що гірські райони
були, ймовірно, первісними центрами виникнення цивілізації. Стародавні міста будувалися
на горах, або горбах.
Щодо Красних гір, то в Україні ще й досі зберігаються старі урочища,
здебільшого високі горби, з назвою Красна гора, Красна гірка, або Красне. В
більшості випадків на таких «красних горах» були побудовані християнські монастирі
або замки.
Цього дня влаштовували обряд зустрічі красного, тобто гарного весняного
сонечка на високих місцинах, горах чи скелях. Адже існувало повір’я, що саме
такі місцини люблять боги. Красною гіркою, у деяких регіонах, ще називали
період від Хоминого тижня до Юрія, що вважався найзручнішим для весіль, бо у
цей час, через повені, ще не приступали до хліборобських робіт.
Красна гірка має ще одну назву — свято Лелі. Дівчата обирають з-поміж себе
найдостойнішу, найвродливішу дівчину — Лелю, святково вбирають її, садять на
почесне місце та кладуть поруч частування. Потім, навколо обраної Лелі, водять
хороводи, супроводжуючи їх співами. Пізніше до співів та ігор приєднуються й
хлопці.
Червона гірка – радісне свято, свято віри, відродження і приходу весни. Отже,
зустрічаємо весну, радіємо теплу, і усміхаємось кожному прийдешньому дню!
— Ой весна,
весна — днем красна,
Що ти нам, весна, принесла?
— Принесла я вам літечко,
Щоб родилося житечко,
Ще й озимая пшениця
І усякая пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
Більше про бібіотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар