Михайло Булгаков. «Майстер і Маргарита»
«Будьте обережні зі своїми бажаннями –
вони мають властивість збуватися…»
Після останньої авторської правки, яку
Булгаков зробив менше ніж за місяць до смерті, «Майстер і Маргарита» пролежав
на полиці ще 26 років. Якби не старання вдови письменника, роман так і
залишився б невідомим. Вона зберегла і «врятувала» рукописи, як свого часу
зробила це головна героїня твору Маргарита.
Михайло Опанасович помер 10 березня 1940
року. «Вмираючи, він говорив, -
згадувала Олена Сергіївна Булгакова. - Може бути, це і правильно ... ЩО я міг
би написати після «Майстра» ? ». Він так і не побачив своє творіння у пресі.
Публікацією роману зайнялася Олена Сергіївна, яка передруковувала роман двічі -
в 1940 і в 1963 роках. Вона ж стала й першим редактором. Вклавши багато сил в
редагування роману, вдова не могла знайти йому місце у видавництвах. Їй відмовляли,
відправляли в інші контори, «побоюючись приймати рішення про друк поодинці»,
або ж лаконічно відповідали «Не час». І дійсно, роман був дуже прогресивний для
свого манірного і занадто традиційного часу.
Тільки майже через три десятки років
після смерті Булгакова, роман буде прийнятий до друку. Станеться це в 1967-1968
роках, проте твір відредагують. Виріжуть монологи Воланда і описи диявольського
балу та Маргарити.
Вперше оригінальний варіант роману без
обмежень цензури вийде в друк видавництва «Посів» у 1969-му році в Німеччині.
Через
тиждень ви дізнаєтесь
головні особливості, що відрізняють саме цей роман від усіх інших, створених
будь-коли.
Під час підготовки матеріалу використані джерела:
Меликянц, Г.
Страсти по "Мастеру" (К истории публикации романа Михаила
Булгакова) / Г. Меликянц // Культура. - 2003. - Ст. 14. - С. 14.
Таранік, Катерина.
Світло і темрява в романі "Майстер
і Маргарита":(Матеріали до уроку) / Катерина Таранік // Всесвітня
література та культура в навчальних закладах України. - 2001. - Ст. 4. - С.
13-20.
Немає коментарів:
Дописати коментар