Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко (продовження)

Декоратор  фільму Єлисей Шаплик

Як декоратора фільму «Запорозька Січ» Данило Сахненко запросив художника-самоука Єлисея Яковича Шаплика. Ми вперше зібрали і оприлюднили матеріал про нього у виданому нами біобібліографічному словнику «Діячі Січеславської “Просвіти” (1905–1921)» (Дніпропетровськ, 2002, C. 489–490). Отже, Шаплик був активний просвітянин, що не забував підкреслювати його пасинок Арнольд Кордюм (проте згадки про просвітянство Шаплика радянські редактори здебільшого опускали). Є. Шаплик до 20 жовтня 1909 року був писарем і членом ради катеринославської «Просвіти», входив до виставкової комісії, яка відала усіма вечірками та виставами товариства. Так, він брав участь в оформленні Шевченківського свята, організованого місцевою «Просвітою» 23 березня 1907 року в приміщенні народної аудиторії (сучасна адреса: вул. Плеханова, 42, це біля оперного театру). Коло сцени, з боків були виставлені малюнки Шаплика – Тарасова могила і хата, де народився Кобзар.

Арнольд Кордюм пише, що його вітчим Єлисей Шаплик жив поряд з садибою акціонерного товариства. Ми виявили дві адреси його. У списку просвітян 1914 року значиться: Дачна, 30 (нині Гусенка). А 1917 року його адреса: Голубина, 12 (ця вулиця зберегла свою назву і знаходиться вище Озерного ринку).

Напевне Шаплик мав хист і до декламації. Наприкінці травня 1912 року він їздив до Павлограда разом з кобзарем Григорієм Кожушком. Єлисей Якович читав по-українському про життя і творчість Шевченка й продекламував дещо з «Кобзаря», а Кожушко співав історичні пісні й думи. «Публіки було багато і вона дуже щиро вітала обох виконавців», — відзначав просвітянський часопис «Дніпрові хвилі».

У листі до Дмитра Яворницького від 1907 року поет Микола Кузьменко дав родині Єлисея Шаплика характеристику «дуже бідної, нужденної, але талановитої, хоч і безталанної сім’ї». У тому ж листі М. Кузьменко клопотався про долю 17-річного обдарованого пасинка Шаплика майбутнього кінорежисера Андрія (Арнольда) Кордюма.

І ще один цікавий факт: 1917 року Єлисей Шаплик, який явно симпатизував національній ідеї і національному державотворенню, висувався кандидатом у гласні Катеринославської міської думи за списком №  2 від Української соціал-демократичної робітничої партії.

(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)

Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter