Досліджуючи родове дерево Шамраїв, які колись мешкали і нині живуть у Самарівці (тепер – Індустріальний район у місті Дніпрі), я зацікавився етимологією цього прізвища. 1968 року, ще задовго до мого захоплення генеалогією, натрапив у газеті «Зоря» на припущення, що це прізвище може бути чеченського або черкеського походження.
З санскриту бачимо, що одна частина цієї назви, а саме рай означає «князь», «цар», «барон». Звідси, скажімо, ім’я Раїса означає відповідно – «цариця», «правителька». І справді, подивімося на Шамраїв. Як правило, вони статечні, статурні, з крупними рисами обличчя, на яких ніби природою написано, що вони люди з почуттям власної гідності. Чим – не царського роду?!
Але ж розповім про сучасність. 30 червня 2017 р. у НВО № 113 (колишній середній школі) завідувачка бібліотекою № 17 Л.І. Корінько, я як доповідач, за благодійної підтримки добродіїв В. Бабенка, Є. Палагнюка та Л. Зубенко-Матус проводили захід «Українському роду – нема переводу» про рід Шамраїв, на якому я торкнувся і походження прізвища.
Після зустрічі великої шамраївської родини до мене підійшов мій давній приятель, журналіст Володимир Єфимов і несподівано процитував рядки з вірша Михайла Лермонтова:
Злой шамрай ползет на берег,
Точит свой кинжал.
Це заінтригувало не лише мене, в першу чергу, а й багатьох присутніх.
Російські редактори та цензори для друкованих видань переробили цю фразу, і ми її знаємо так: «Злой чечен ползет на берег, точит свой кинжал».
Сутність полягає в тому, що тюркське слово «шамрай» було і є менш відомим на обширах Російської імперії, ніж на Кавказі, в середовищі терських козаків. В арабській мові –sam (шам) – це «свічка», samsy (шамсі) – «той, хто запалює свічки». Такі ж поняття використовуються у всій кипчацькій групі тюркських мов: ногайській, кримськотатарській, казахській. У східному відгалуженні татарської мови є діалектичне слово samcy (шамци) – «розвідник», «пластун». Близьке до цих слів і поняття «шаман» [1, 3].
А от іще одна гіпотеза про походження цього прізвища, на якій наполягає відомий філолог-японіст професор Бердянського педагогічного університету Надія Шамрай. Вона переконує, що у цьому слові санскритського походження споріднилися поняття шамрай і самурай.
Самураї (японською 侍) – це лицарсько-військова каста у середньовічній та сучасній Японії. Слово «самурай» походить від старовинної форми дієслова «служи-ти» (яп. 侍ふ сабурау), тобто самурай – це «служива людина».
Стосовно служивих військових людей у Японії вживається також термін «бусі» (武士), але «бу» (воїн) – це ширше поняття, і воно не завжди стосується самурая, сутністю якого є дотримання кодексу честі [2].
Микола Долгов
Джерела та література:
1. Баксаков Н.А. Русские фамилии тюркского происхождения.– М.: Наука, 1979.– С. 131.
2. Єфімов В.Б. Николаю Долгову о Шамраях. Рукопис.
3. Унбегаун Б.О. Русские фамилии.– М.: Прогресс, 1980.– С. 162, 297, 299.
Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Немає коментарів:
Дописати коментар