Лідія Манейло. Птаха пролетіла в небі…
Досвід бібліотечної роботи Лідія Панасівна мала з 1969 року. Починала з бібліотекаря, потім були посади завідувача читального залу, бібліотеки, заступника директора Бібліотечного колектору. У ДОУНБ прийшла в 1987 році на посаду головного бібліотекаря з науково-дослідної роботи, невдовзі стала заступником директора з цього ж напрямку. У 1998 році очолила відділ комплектування.
Людина не завжди згадає, яка птаха пролетіла в небі, головне – запам'ятати її політ …
Пішла від нас Лідія Панасівна, жінка-легенда, з якою пов'язана ціла бібліотечна епоха.
Вона як птаха, своїм крилом, своєю участю торкнулася життя майже кожного з нас.
Її працьовитості, енергії, оптимізму можна було позаздрити, не кажучи вже про досвід роботи, професіоналізм. Прямолінійна за характером, вона не боялася під час бібліотечних перевірок висунути вимоги колегам і тут же могла надати кваліфіковану допомогу, дати рекомендації щодо усунення недоліків у роботі.
Як було приємно заходити до відділу комплектування, де вона була завідуючою. Гори книг, і серед них її посмішка, привітність, гостинність. У її широкій душі й трепетному серці для кожного з нас знаходилося місце.
Вона жила життям бібліотеки від дрібниць до великих справ, переймалася всіма проблемами своїх співробітників. Не залишалася поза її увагою й робота бібліотек всієї області.
Із вдячністю згадуємо її діяльність як голови профкому: організовані для нас в скрутні часи підробітки на птахофабриці, закупівлі посуду й звичайно ж книги, які ми могли придбати в період дефіциту. Вона допомагала всім виживати й нормально працювати.
Довіра та взаєморозуміння панували й у її родині. Чудовий чоловік, улюблені син та онука. Вона навіть дочекалася правнука ...Життя Лідії Панасівни було повним, яскравим. Достойно несла вона своє багатство – роки, сповнені бездоганною працею, чистою совістю і самовідданою любов'ю до людей.
Нехай буде благословенна доля святих людей.
Рита Семенєєва
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар