Геній місця. Історія міських парків
(продовження)
Два Кобзаря
Навряд-чи хто небудь з городян молодшого і середнього покоління знає, що в парку Шевченка були послідовно поставлені два пам'ятника Тарасу Шевченку. Існуючий пам'ятник на Монастирському острові - не перший. Ідея спорудити в парку - пам'ятник великому поетові, з'явилася наприкінці 1940-х років. Скельні виходи, рясна рослинність і чудові панорами з піднесених дніпровських схилів - як декорації до його творів.
Потрібно пройти повз скульптури лева по колишній центральній алеї, минути клумбу і спуститися ще на один ярус - в кутку колишнього оглядового майданчика, біля підніжжя ресторану "Маяк" - ви побачите постамент першого пам'ятника Шевченку (відкритий в квітні 1949 року, скульптор І.С . Зноба). Він складний з гранітних валунів і здавався частиною цієї скелі. Колись тут стояв Тарас, його фігура була розгорнута до Дніпра. Поет, як і в нинішньому варіанті, зображений в момент глибоких роздумів. Складалося враження природності. Потрібно сказати, що цей перший пам'ятник не був таким потужним, як другий, і для того часу дуже вдало поставлений. Ця частина парку була повністю відкрита до річки, не було густих заростей, як зараз. До будівлі моста повідомлення з островом здійснювалося з набережної, куди вела центральна алея. Загалом, характерна видова точка.
Але, ось уже в 1957 р. до парку приєднали і почали облаштовувати острів Комсомольський. Його з'єднали з нагірною частиною парку - пішохідним мостом. На найвищій точці острова в 1959 році звели новий пам'ятник Шевченку (скульптори І.С. Зноба та В.І. Зноба, архітектор Л.Р. Ветвицький). Задум має багато спільного з першим варіантом. Фігура поета в глибокій задумі височить над Дніпром - тільки пам'ятник цей в кілька разів більший попереднього. Його висота 9,5 метрів, висота п'єдесталу - 10,5 метрів, вага чавунної скульптури - 55 тонн. А що ж старий пам'ятник, "відслужив" своє? Довгий час вважалося, що його просто зруйнували, але його "переустановили". У 1961 р. пам'ятник знайшов нове місце - в селищі Шевченко, на вулиці Новгородській, в Присамарський частині Дніпропетровська. Він стоїть там і зараз, правда, потребує реставрації.
[…]
Наступала нова епоха. У 1963 році скасували вхідну плату за відвідування парку. До цього вхід сюди коштував 30 копійок. "Сталінські" колони теж зникли, правда, вже пізніше, на рубежі сімдесятих - вісімдесятих.
У 1967 році біля Палацу студентів з'явився дуже оригінальний пам'ятник - "Скорботна" - в пам'ять загиблих в роки Великої Вітчизняної війни студентів. Гранітна скульптура дівчини схилилася в задумі (автори пам'ятника - скульптори В.І. Щедрова, К.І.Чеканьов, О.В. Ситник, архітектор І.М. Нескоромний). Сюди часто приходять пари молодят.
У 1971 році почалися роботи по реконструкції парку. Його перепланували і частково замінили рослинність. Авторами проекту були відомі дніпропетровські архітектори Л.Г. Халявський і Є.Б. Ящунский. Основний масив робіт завершили у 1973 році. А роком раніше парк імені Шевченка отримав статус пам'ятника садово-паркового мистецтва державного значення і представлений на ВДНГ - Виставці досягнень народного господарства. […]
У тому ж 1974 році, в парку з'явилася незвичайна скульптурна група - "Олені" з зварного дроту. Звірі і зараз на місці - тільки вимагають реставрації: опорні частини зотліли, а дві лапи "тата" - оленя - підпирають ... металеві штирі. На рубежі 1970-1980-х рр. в парку з'явився металевий лев - він мирно лежить біля Палацу студентів і став "улюбленим об'єктом" дітвори. Колись на ньому "сидів" і автор цього нарису.
Остання масивна споруда радянської епохи в парку - лекторій, споруджений в 1977 році за проектом відомого архітектора П.Р. Нірінберга. До слова, цей зодчий спроектував і міський цирк, і міськвиконком, і інші відомі будівлі. […]
(далі буде) Фото: Загальний вид на парк Шевченко, Монастирський острів
Максим Кавун
Джерело: http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=181
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар