Надія Тітова: «Не опускатися до рівня метушні, звідтіль не видно зір у вишині…»
Зустріч з цією людиною приємно переконала мене в тому, що залишились ще в наш час люди щиро віддані своїй справі, здатні зібрати навколо себе однодумців. Коли спілкуєшся з нею ніби то сповнюєшся благодатним вогнем, який зігріває вірою та надихає любов’ю.
Надія Миколаївна Тітова народилася на Дніпропетровщині в смт. Іларіонове у родині металурга та виховательки дитячих ясел, тому змалечку закладалися неабияка працьовитість, турботлива увага до особистості та генетика живильних сил ріднокраю, близькість і зв'язок, з яким надали крила і надзвичайну віру у власні можливості.
Спеціальність бібліотекаря-бібліографа вона набула у Харківському державному інституті культури і ось вже 42 роки її доля, пов'язана з Дніпропетровською обласною універсальною науковою бібліотекою. Починала вона з довідково-бібліографічного відділу, потім очолила відділ обслуговування працівників сільського господарства, а невдовзі відділ краєзнавчої літератури та бібліографії. І коли сьогодні мова заходить про бібліографічне краєзнавство, Надія Миколаївна говорить настільки захоплено, що ти розумієш - ті перші професійні кроки, що спиралися на історично-духовний зміст регіону, і досі є невичерпним джерелом її енергії та любові до справи.
Тітова допитливий учень. Вона не припиняє вбирати у себе життя, досвід колег, знайомих і друзів, інших країн і ментальностей. Вона наповнюється змістом знань, для того щоб трасформувати всі вібрації часу, його потреби і виклики у реальні втілення та надбання.
Дійсно відповідальним викликом стало її призначення у 1994-ому на посаду директора ДОУНБ. Найважливішим було зберегти безцінні послідовність традицій і досконалу репутацію головної книгозбірні області. Але не менш нагальним стало надання бібліотечним процесам сучасного прискорення: інформаційні технології, маркетингові інновації, універсальні авторські методики, впевнена присутність в інформаційному просторі. Все це спиралося на постійне підвищення компетенції співробітників, і, як наслідок, на безперечну читацьку затребуваність. А визнання у професійних колах і чимало державних відзнак і нагород, довели вірність цих кроків.
Після зустрічі з Надією Миколаївною та знайомством з її статтями у регіональних та у всеукраїнських виданнях, виникає сильніше бажання «засукавши рукава» негайно стати до вирішення всіх питань, бо так вмотивовано Тітова посилає меседжі, настільки потужно вона спонукає до змін. «Перспективи», «розвиток», «ініціатива», «взаємодія», «досконалість», «багатовекторність», «єдність», «европейськість», «відродження» - ось головні акценти Надії, яка постійно у дії. І ця активна менеджерська пролонгація, творча креативність, вимогливість до себе і колег дають сучасне дихання загальній справі. Самозаспокоєння для неї не існує, вона і її колектив завжди у постійному русі, завжди на крок попереду.
Отже ДОУНБ, яку справедливо називають «берегинею духовності краю», має своє гідне віддзеркалення у особі її безперечного лідера. І це дає розуміння, що саме особистість владна підкорювати і робити час, а не навпаки.
Немає коментарів:
Дописати коментар