Вулицями нашого міста

 Вулиця Василя Чапленка

 

26.11.2015 р. – розпорядженням міського голови № 897-р вулицю «Фрунзе» перейменовано на «Василя Чапленка», українського прозаїка, драматурга, літературознавця, мовознавця, критика, редактора, дійсного члена УВАН (Українська вільна академія наук) та НТШ (Наукове товариство імені Шевченка). Але, насамперед, патріота, який крізь усе життя проніс любов до України та рідного слова.

Василь Кирилович народився 18 березня 1900 року в невеличкому селі Миколаївка на Катеринославщині (нині Дніпропетровська область) в селянській родині. Батько розписував місцеві церкви. Син завжди крутився біля нього. А ще була бабуся, яка змалечку бавила онука народними піснями, казками, легендами. Малому здавалося, що вона знає їх безліч, адже ніколи не повторюється. Усвідомити себе українцем йому допоміг Шевченків «Кобзар». Чапленко все життя згадуватиме: «Мені тоді наче в голові розвиднілося!».

Закінчив школу, потім Павлоградську вчительську семінарію (1920), учителював у с. Юр'ївка Павлоградського повіту. Продовжив навчання на літературно-мовному відділенні Катеринославського вищого інституту народної освіти (нині Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), вступив до аспірантури при науково-дослідній кафедрі українознавства (1925).

Був членом літературної організації «Плуг», редколегії журналу «Зоря». Але вже 9 серпня 1929-го Василя заарештували, до речі, втретє (перші два ув’язнення за український націоналізм, адже говорив виключно українською, носив вишиванку). Цього разу інкримінували приналежність до «Спілки визволення України» – фіктивної організації, вигаданої чекістами задля арештів української інтелігенції. Через сім місяців Василя відпустили – кати не змогли довести його провину, потім влаштувався на робітфак Дніпропетровського металургійного інституту. У 1932 р. шукав роботи в різних містах: Сталіно, Луганську, Ашхабаді, Ставрополі, П'ятигорську.

У роки Другої світової війни повернувся у Дніпропетровськ, працював викладачем української мови у транспортному інституті. У 1943 р. виїхав до Німеччини, потім – до США (1949). Спочатку заробляв фізичною працею (на фабриці, у шпиталі), у 1952–1953 рр. був головним редактором недільного додатку до газети «Свобода», видавав часопис «Всесвіт». Заснував в УВАН «Постійну комісію для збереження літературної та мистецької спадщини В. Винниченка».

Жив у Брукліні. За дев'яносто років життя Василь Кирилович Чапленко встиг чимало, бібліографія творів (включно з публікаціями в періодиці) нарахувала 800 назв.

Помер Василь Чапленко 4 лютого 1990 року у місті Матаван (штат Нью-Джерсі). Похований на українському православному цвинтарі в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

На будівлі колишнього металургійного робітфаку, де працював письменник, відкрито меморіальну дошку на його честь.

 Замовити літературу можна   за посиланням

Джерела:

Мамчич І. П. Василь Кирилович Чапленко // Об'єднані магією слова / Дніпроп. нац. ун-т ім. О. Гончара. – Дніпропетровськ : Пороги, 2011. – С. 118–122.

Чабан М. А серце його в степовому селі / М. Чабан // З любові і муки : розповіді про літературу і письменників / Ф. Білецький, М. Нечай, І. Шаповал [та ін.]. – Дніпропетровськ : Дніпро, 1994. – С. 154–161.

Чабан М. Весна надії нашої / М. Чабан // Моє Придніпров'я : Календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2020 рік: краєзнав. бібліограф. вид. / Упр. культури, нац. і релігій Дніпропетр. облдержадміністрації, Дніпропетр. обл. універс. наук. б-ка ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія; упоряд. М. Шилкіна. – Дніпро, 2019. – С. 28–31.

Чабан М. «А я у цих степах»…Нотатки про доеміграційну творчість нашого краянина-письменника Василя Чапленка / М. Чабан // Моє Придніпров'я : Календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2025 рік: краєзнав. бібліограф. вид. / Упр. культури, нац. і релігій Дніпропетр. облдержадміністрації, Дніпропетр. обл. універс. наук. б-ка ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія; упоряд. С. Жилінська. – Дніпро, 2024. – С. 21–26.

***

Дорошенко О. Відомий у світі / О. Дорошенко // Присамарська нива. – 2010. – 23 берез. – (№ 23). – С. 4.

Чабан М. Весна надії нашої / М. Чабан // Твій рідний край. – 2017. – 20 квіт. – (№ 16). – С. 7.

Чабан М. «Мова Чаплина багатюща, гнучка й виразна» / М. Чабан // Січеслав. – 2010. – № 1. – С. 178–183.

Чабан Н. Старые улицы – новые имена. Переулок Евгения Коновальца. Улица Василия Кука. Улица Василия Чапленко. Улица Надежды Алексеенко / Н. Чабан // Зоря. – 2016. – 30 нояб. – (№ 48). – С. 3.

Подкаст: https://www.youtube.com/watch?v=McXEpC9MesQ&t=12s

Подробиці: https://www.dnipro.libr.dp.ua/index.php?route=information/news/info&news_id=85

Фото https://gorod.dp.ua/news/220115

https://www.dnipro.libr.dp.ua/index.phproute=information/news/info&news_id=85

  Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут