Шеффер, М. Е. Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння [Текст]: роман / М.Е. Шеффер, Е. Берровз ; пер. з англ. Т. Скрипник. – Харків : Віват, 2019. – 272 с. – (Світовий бестселер).
"Як багато ми втратили, переставши писати листи! Телефонну розмову не можна перечитувати знову і знову".
Ліз Карпентер
"Добре, коли є кому написати. Як це прекрасно – сісти за стіл, взяти ручку і писати, переносячи на папір свої думки".
Харукі Муракамі
«Норвезький ліс»
Як давно ви брали до рук ручку і писали кому-небудь справжнього листа? Або хоча б підписували листівку? В крайньому випадку – повноцінний текст електронною поштою, або щось довше швидких повідомлень у месенджерах? Сьогодні листи – це, переважно, – робота. А колись вони були єдиною ниточкою, що пов'язувала людей, які перебували далеко один від одного. З дитинства нас вчили, що читати чужі листи не можна, а заборонений плід, як відомо, завжди солодкий. Задовольнити свою цікавість «легальним» способом можна завдяки існуванню епістолярних романів. Їхні герої діляться своїми переживаннями безпосередньо, миттєво затягуючи читача у вир власних емоцій і життєвих перипетій.
Книга «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння» авторів Мері Енн Шаффер та Енні Барроу спочатку привернула увагу незвичною назвою, а вже потім захопила своєю сильною і проникливою історією.
Книгу, написану у формі листів, читати було спочатку незвично, але потім здалося, що по-іншому і бути не може. Листи, з яких складається цей роман, проливають світло на нелегке життя мешканців Нормандських островів у період німецької окупації. Головна героїня – письменниця Джулієт, романтична і щира молода жінка, яка отримала листа від чоловіка, в якого опинилась книжка, яка колись належала Джулієт. Між ними зав'язалося листування, і Джулієт дізналась багато цікавих історій жителів острова. Кожен із них сам по собі герой, тож Джулієт вирішує написати про них книгу. Для цього потрібно полистуватися з членами Клубу любителів книг та пирогів з картопляного лушпиння. А поспілкувавшись з цими чудовими людьми, їй захочеться їх відвідати. Джулієт знайде на острові вірних друзів, кохання, і навіть більше.
Для любителів книг про книги цю історію необхідно прочитати. Історія особлива. У книзі йдеться про те, як читання книг і єднання навколо цього хобі допомогло людям упоратися з жахіттями війни та окупації. Але також у ній багато щирої любові, справжньої дружби, взаємодопомоги, самопожертви, співчуття, родинних стосунків.
Дуже добра історія про страшні події. Книга про вічні цінності, людські долі і характери. Написана з використанням нестандартного прийому – листування головних героїв. Дуже затягує! Рекомендую до читання!
Галина Кучугурна,
завідувачка відділу наукового опрацювання документів та організації каталогів
Немає коментарів:
Дописати коментар