Дніпропетровський національний історичний музей імені
Дмитра Яворницького
Свою історію музей імені Дмитра Яворницького веде від
1849 року, коли за рішенням катеринославського губернатора Фабра в одній з
кімнат Потьомкінського палацу, який належав Дворянському зібранню, був
створений громадський музей Катеринославської губернії.
Його першими експонатами стали знахідки з розкопаних
курганів губернії, древньоєгипетських і керченських поховань, зібрання монет та
інші старожитності з колекцій Андрія Фабра і директора класичної гімназії Якова
Грахова, який упорядкував музей, а також речі інших колекціонерів.
Коли в 1901 році в Катеринославі було засноване Наукове товариство, його члени поставили питання про відродження музею. Воно знайшло підтримку катеринославського губернатора Федора Келлера почесного члена Наукового товариства, і 6 травня 1902 року в місті відбулося відкриття обласного музею з трьома відділеннями: археологічним, нумізматичним і природничим. Тимчасово він розміщувався в кількох класах комерційного училища.
Того ж року губернська земська управа з подання її голови Михайла Родзянка, також збирача старожитностей, прийняла рішення про спорудження в Катеринославі спеціального приміщення для обласного музею, причому з присвоєнням йому, за пропозицією губернатора Келлера, імені Олександра Поля, визначного громадського діяча, який багато зробив для економічного розвитку Придніпров'я, вивчення його історії та зібрав унікальну колекцію старожитностей краю, що разом із іншими експонатами увійшла пізніше до золотого фонду музею.
Тоді ж губернатор Келлер запросив на посаду директора обласного історико-археологічного музею добре відомого дослідника запорозького козацтва Дмитра Яворницького.
А тим часом відбувалося будівництво музею: одноповерховий, прикрашений колонами корінфського ордеру, пілястрами й іншим декором, він був зведений за проєктом інженера-архітектора Панафутіна, у 1903–1905 роках у стилі неокласицизму і до нашого часу не зазнав істотних змін. На його спорудження і облаштування було витрачено близько 90 тисяч рублів.
У 70-ті роки ХХ сторіччя в результаті наполегливих вимог співробітників музею для нього була зведена за проктом авторського колективу на чолі з архітектором Зуєвим фундаментальна прибудова, яка дозволила збільшити експозиційну площу музею в чотири рази. У ній була розміщена в 9-х залах заново художньо оформлена експозиція музею, а також в окремому блоці діорама «Битва за Дніпро».
Джерела:
Дніпропетровський історичний музей ім. Д.І. Яворницького:
путівник.– Дніпропетровськ: Проспект (Навчальний друк (Харків), 2006.– 26 с.
Музей і відвідувач: методичні розробки, сценарії ,
концепції / упоряд.: Н.І. Капустіна, Л.О. Гайда.– Дніпропетровськ, 2005.– 148
с.
Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення,
перспективи: Збірник тез доповідей та повідомлень Міжнародної наукової
конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського
історичного музею ім. Д.І. Яворницького.–Дніпропетровськ: Вересень, 1999.– 176
с.
Роль музеїв у культурному просторі України й світу:
збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем
музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного
музею ім. Д.І. Яворницького / упоряд. В.М. Бекетова.–Дніпропетровськ: Арт-Прес,
2009.– 607 с.
Скарби Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І.
Яворницького.– Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2005.– 320 с.
Скарби музеїв: матеріали обласної наукової конференції до
Міжнародного дня музеїв 2003 / ред. кол.: Н.І. Капустіна, В.М. Бекетова, Н.М.
Буланова.– Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2005.– 152 с.
Посилання на подкаст: https://www.youtube.com/watch?v=rUGo2xPM9Dw
Немає коментарів:
Дописати коментар