«Значною мірою саме завдяки унікальному організаційному талантові та високим діловим якостям Станіслава Миколайовича наша країна заслужено ввійшла до складу співдружності космічних держав світу»
Борис Патон
Станіслав Миколайович Конюхов - Заслужений машинобудівник України, дійсний член Національної академії наук України (1992), член Міжнародної інженерної академії, Російської академії космонавтики імені К.Е. Ціолковського, дійсний член Міжнародної академії астронавтики, академік Нью-Йоркської академії. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «За заслуги» II і III ступеня, Дружби, Почесним знаком Президента України.
Він народився 12 квітня 1937 року в селі Бекренево Лежского району Вологодської області, в сім'ї службовця. Батько, Микола Миколайович, був військовим юристом, учасником Другої Світової. Мати, Ганна Миколаївна, багато років працювала в колгоспі. Символічно що Конюхов народився 12 квітня - в День космонавтики. "Цей факт просто не може бути звичайною випадковістю. Він уособлював собою космонавтику. І ще одна не випадковість - того ж 12 квітня буде 9 днів з дня його смерті", - каже Віктор Хуторний.
Оскільки батько був військовослужбовцем, сім'я часто переїжджала і в 1949 році переїхала до тодішнього Дніпропетровську.
Закінчивши в 1954 році середню школу із золотою медаллю, Конюхов вирішує пов'язати своє майбутнє з технікою і вступає до Дніпропетровського Державного університету на фізико-технічний факультет. Коли на 3-му курсі прийшов час обирати спеціальність, Станіслав зупинився на «виробництві безпілотних літальних апаратів» і залишився вірним вибору. У студентські роки активно займався туризмом, альпінізмом, гімнастикою, штангою; в складі студентських загонів брав участь в освоєнні цілинних земель. Навчання на ФТФ завершилася успішним захистом дипломного проекту на тему «Ракета для морського підводного старту». Вчили студентів великі фахівці ракетно-космічної техніки: В.С. Будник, М.В. Ковтуненеко, М.І. Дупліщев, П.І. Нікітін, Н.Ф. Герасюта, Ф.Ф. Фалунін, М.Б. Двинин, І.І. Іванов та інші.
Дружина - Конюхова Нинетта Ісідоровна, 32 роки працювала в ГКБ «Південне», займала посади інженера, старшого інженера, начальника бюро. Станіслав Миколайович і Нінетта Ісідоровна познайомились ще в студентські роки. Трапилося це в туристичному поході. Вона - студентка філфаку він - студент фізтеху. Станіслав Миколайович був Командиром загону. Після закінчення походу вони почали зустрічатися і незабаром одружилися. Як згадує його дружина: “Вместе мы почти полвека и за это время научились понимать друг друга с полуслова, с полувзгляда, научились прощать друг другу слабости, поддерживать в трудную минуту”.
У Станіслава Миколайовича два сини: Олександр і Юрій - близнюки, інженери. Олександр - кандидат технічних наук. Онуки: Наталія, Дарина, Анна, Марія, Микола та правнучка Варя.
Справжнім захопленням Станіслава Миколайовича була робота і дуже рідкісна можливість порибалити. Любив копатися в землі. Неймовірно, але людина, яка освоював космос, любила ось такі земні звичайні речі , після чого із задоволенням розповідав онукам про те, як літають ракети. Він навіть привозив з собою на дачу дрібненькі макети ракет.
Станіслав Миколайович жорсткий керівник. За словами підпорядкованих, він був людиною ще радянського гарту - твердо дотримувався ухваленим рішенням і того ж вимагав від підлеглих. Але разом з тим, був абсолютно відкритим для спілкування з рядовими співробітниками. До нього зверталися з будь-якого питання. Станіслав Миколайович володів гострою інтуїцією. Перед міжнародними конференціями він вже знав чим будуть хвалитися колеги з інших країн і випереджав їх - ставив завдання підлеглим і вже на конференції дивував своїми вже продуманими та підготовленими розробками та ідеями. Він задавав тон на всіх конференціях
З серпня 1959 року дипломований інженер-механік Станіслав Конюхов приступив до роботи в конструкторському бюро «Південне» (в той час - ОКБ-586), яке очолював один з піонерів вітчизняної і світової ракетно-космічної техніки, академік, двічі Герой Соціалістичної Праці М .К. Янгель. Свою діяльність Конюхов почав в конструкторському відділі, керованому В.Ф. Уткіним.
В 1970 році успішно захистив кандидатську дисертацію. У 1984 році його призначають головним конструктором і начальником конструкторського бюро по створенню штучних супутників Землі (КБ -3). На цій посаді Станіслав Конюхов керував створенням космічних апаратів військового і народногосподарського призначення.
Наприкінці 1986 року наш герой призначається на посаду першого заступника Генерального конструктора і першого заступника начальника КБ «Південне». У 2001 році розпорядженням прем'єр-міністра України призначається Генеральним конструктором ракетно-реактивного озброєння на Україні. Під його керівництвом розроблені пропозиції до програми розвитку озброєнь і військової техніки України.
Головною турботою Станіслава Миколайовича було формування і зміцнення позиції України як однієї з провідних ракетно-космічних держав світу. Найактивнішу участь він прийняв у розробці та затвердженні Національної космічної програми України. У стислі терміни був створений і запущений перший український супутник «Січ-1».
Станіслав Миколайович - автор численних винаходів і відкриттів, монографій, наукових статей. Їм створена наукова школа сучасних методів проектування ракетно-космічних систем, під його керівництвом захищено докторські і кандидатські дисертації. Він завідує кафедрою ракетно-космічної техніки Харківського авіаційного інституту, член секції Міжгалузевого науково-технічної ради з космічних досліджень в Академії наук Росії, член експертної ради ВАК України, член спецради по захисту докторських дисертацій при ДГУ, член редколегії журналу НАНУ і НКАУ «Космічна наука і технологія», головний редактор галузевого науково-технічного збірника «Космічна техніка. Ракетне озброєння».
Відомий інженер і конструктор аерокосмічної галузі, генеральний конструктор, генеральний директор, науковий керівник конструкторського бюро "Південне" Станіслав Конюхов помер в неділю 3 березня на 74-му році життя. "З глибоким сумом повідомляємо про раптову смерть генерального конструктора - генерального директора, наукового керівника державного підприємства" Конструкторське бюро "Південне", - наголошується в повідомленні.
Я пишаюся тим, що статтю до мого бібліографічного покажчика із серії «Вчені Дніпропетровщини» «Будник Василь Сергійович: Конструктор. Вчений. Людина» написав Станіслав Григорович Конюхов. Пам`ять про легендарну особистість буде жити в віках.
Тетяна Мищенко, завідуюча патентно-технічним відділом
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар